"Не так сталося, як гадалося!"

Часто з лави підсудних доносяться крики: "Я ж не хотів!", "Я навіть не уявляла, що так станеться!", "Звідки ж я знав?!😭". Але чи можуть ці слова виправдати людину? Сьогодні дізнаємося, які бувають форми вини, що таке умисел і чому "я не хотів" — так собі відмазка.

Вина — це психічне ставлення особи до своїх злочинних дій, бездіяльності, та їхніх наслідків. Вина може виратися в виді умислу чи необережності.

Свідоме вчинення злочину, бажання настання прориправних наслідків — характеристики умисного злочину 😈 Його поділяють на:

➖ Прямий умисел передбачає усвідомлення злочинності дій та бажання настання відповідних наслідків (ст. 24 КК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n106)).

➿ А от із непрямим уже легко заплутатися. Якщо для особи злочинність її дій очевидна, але настання конкретного злочинного наслідку вона не бажала (погроза пістолетом, який виявився зарядженим, в ході бійки, обернулася вбивством).

— Але хіба необережність — це форма вини?!

— Ст. 25 КК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n110) каже, що так, і вона теж буває різна:

Самовпевненість — усвідомлення протиправності своїх дій, приправлене сподіваннями уникнути наслідків 🤪 Класика: водій жене під 200 км, "повністю контролюючи ситуацію", в результаті чого збиває пішохода.

Недбалість — особа не усвідомлює небезпеку своїх дій, хоча мала б усвідомлювати 🦞Ця форма вини характерна для професійних руконогих: лікарська "халатність", ігнорування виклику службою порятунку, залишення оголених та підключених високовольтних дротів на дорозі...

Єдиним винятком є казус —  ситуація, коли особа не могла та не зобов'язана була передбачити, настання чогось поганого. Тоді вина за #кримінальне діяння виключається, а склад злочину розсипається. 

Аналізуйте наслідки ваших дій, щоб не опинитися на лаві підсудних, і пам'ятайте про статтю 68 Конституції (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4389) — "Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності"☝️