Вдіну сукню гранатову Із блискучим пасом, Мешти нові си обую З високим обцасом, До торебки люстро кину, Телефон, полярис, Ще дзигарок си надіну Й зо два перстні нараз. Трохи очі підмалюю І закручу кугіль, Ну а брови так підведу- Би були як вугіль. Ще си лиця насмарую- Най будут ружові, І коралі си зачіплю Із перлів чудові. Жакет візьму собі в руку- Може бути зимно. Й з чоловіком в центр підемо Поки ще ся видно. Я на нього строго гляну- Чи фасонг тримає, Чи як галицький кавалір Нині виглядає? Же би люди не казали, Що погана жінка- Мусит мати такий вигляд, Як нова копійка. А то значит- гарнітур, Глянцовані мешти, Ще сорочка щоб у тон Й дуже всього решти. Зачіска, лице і руки- Гарні, це важливо. Мова мудра і поважна- Щоб не матів злива. В нас то дуже сильно значит З ким ідеш під руку, Не сховаєш від нікого На мешті пилюку. То не зовсім просто є Так планку тримати, Але як поваги хочеш- Тре терпіня мати. Як усе, що є не так Ми підкорегуєм- Вже спокійно собі в центр З милим спацеруєм. Йдем ...