Робочий архів

1. Примітивно зводити стиль лише до мови твору, він виявляється на всіх рівнях тексту. Дуже часто, коли текст можна спародієвати - це означає, що у автора є набір рис, які утворюють авторський стиль. 2. По формі оповідання, деталях, по способу розповіді видно життєву позицію автора, його стереотипи, упередження, включно із соціальними та національними маркерами. 3. Кожет некст говорить про атора більше, наж він хоче. 4. Щоби виробити свій стиль, необхідно читати, особливо тих авторів, які вам подобаються. 5. Риторичний зв'язок як форма оповіді: коли мінімум порівнянь, метафор, а речення "зчеплюються" між собою риторичними питаннями, запереченнями, конфлікттом. 6. Автору добре би зрозуміти свої "темні" і "світлі" сторони тексту. 7. Для збагачення мовлення твору і персонажів можна читати словники. поповнюючи лексику; але краще дослухатися до живої мови. 8. Масліт так само соже бути джерелом лексичного збагачення через мову діалогів. (з приводу мо...

1. Кожен текст - це гра з читачем. Автор або створює правила, або грає за правилами, які бачив в інших творах. Є й правила письменницького життя - коли письменник ставиться до того,що відбувається, як письменник, а не за соціальною роллю. Коли письменник створює правила гри, його тексти потім впізнають за цими правилами. Але насправді питання не в тому,чим текст із вашими правилами гри відрізняється від текстів ваших колег, а в тому, чим ваш погляд на життя відрізняється від поглядів на життя ваших колег. Це виливається в те, як ми говоримо, коли пишемо. Створювати свої правила гри можна у будь-якому віці. Це пов'язано з тим, які фільми ми дивимося, які книги читаємо, яка музика або ігри нам подобаються тощо. Тобто із тим, чим ми наповнюємо наше життя. Кожен текст спрацьовує лиш тоді, коли читач розуміє наши правила гри. 2. Ніхто не знає,що таке норма. Ми лише думаємо,що знаємо це. Біля нас існує багато паралельних світів, які ми зазвичай не бачимо або не помічаємо. Література ці...

1. Головна задача історії - пробуджувати емоції. 2. Література - механізм по відновленню у людини людського. М. Бахтін. 3. Є два типи емоцій:  1) нейрофізіологічна реакція; Тобто спонтанний безумовний рефлекс: на страх, секс, відразу, насильство. такі рефлекси дають гарантовану реакцію на збудник й використовують емоційні резерви читача чи глядача як рефлекси "собаки Павлова".  2) співпереживання (естетичні почуття). Глибокі емоції. Є менш ефективними, оскільки задіюють не безумовні рефлекси, а більш складну діяльність. Коли смерть, секс або щось страшне не є сенсотворчим. воно виступає у ролі спецій, які присмачують твір. 4. Історія - це естетична подія. 5. Вибудовування твору рухається по схемі Герой - Конфлікт - Композиція твору. Спочатку автор створює героя, потім - конфлікт, який спонукає його до дії. Відштовхуючись від конфлікту будується і композиція твору.  6. Загальна логіка історії:  - наявність специфічної "вади" в героєві породжує конфл...

У "живого персонажа" має бути зрозумілий мотив. Ми маємо зрозуміти, чого хоче цей персонаж на старті.  Те, чого хоче герой на старті - це тільки початок, арка персонажа. Бажань може бути декілька: одне на довгій дистанції, інше - на короткій. Треба розуміти, чим буде зацікавлювати наш персонаж читача: а)харизма, б) активність в) професійність. Всі три характеристики ми не включаємо одразу. персонаж може мати дві або одну, бо в нього мають бути сильні та слабкі місця. Художній текст - це не набір подій, це - твір, коли все зосереджується навколо певного меседжу. Меседж - це те, що розуміє читач, після прочитання твору. (доступне й гарне пояснення ідеї, як на мене; краще за книжкове) Всі події, які стаються з героєм, працюють на розкриття ідеї. Коли ми втягуємо героя у конфлікт, ми розкриваємо його справжню сутність. Виклики, що повстають перед персонажем, мають демонструвати його слабкі сторони, щоби він починав розуміти, що в нього не так і пропрацьовувати їх почи...

Спілкування з однодумцями. Про що писати: те, що важливе і цікаве тобі + те, що важливе і цікаве читачеві. Ми пишемо про себе, тому це цікаво нам, але це не обов'язково цікаво іншим. Пошук теми - одна з основ письменницької майстерності. Те, що важливе суспільству зараз - не завжди є актуальним і тривалим в літературі. Наприклад, тема війни в Україні. тобто не завжди те, що у всіх на вустах - зачепить й буде хвилювати і надалі. Мало писати, просто обравши популярну тему, треба писати талановито. Є важливим авторський особистий погляд та досвід. Тема, ідея та стиль мають виростати із особистого досвіду. Важливим є розуміння внутрішньої рушійної сили героїв. Ідеального читача не існує, тому треба бути готовим до того, що тебе будуть читати або не будуть читати. Ставлення до творчості як до чогось спорадичного, необов'язкового є неправильним. Найкраще - поєднувати креативність та наполегливість. Речі, які створюються на межі - зазвичай з них виходить щось справжн...