Робочий архів

 

Я люблю украинский язык,владею им в совершенстве,но,признайтесь,его возможности все же ограничены.Особенно в поэзии.Не представляю,как бы звучали з наменитые "У лукоморья дуб зелёный.." Цю тираду видала журналістка Світлана Солоніна,шеф-редактор російськомовного журналу "Я-украинец",що видавався у Донецьку до Майдану 2014 року, Вітольду Павловичу. (Не знаю,як у вас,а в мене вищенаведене викликало стійкий когнітивний дисонанс: російською "я-украинец"?) "Мене зачепило за живе,я був ображений і намагався довести, що це зовсім не так",-згадував він пізніше,-"кілька днів ходив відчужений від усіх,намагаючись розкрити секрет пушкінського астрофічного ямбу.І раптом мене осяяло! Я був у гостях у друзів,і попрохавши ручку і аркуш паперу,запропонував їм обідати без мене,а сам,наче під діктовку,написав сходу пролог": Край лукомор'я дуб зелений, Ланцюг на ньому золотий Щодень круг дуба Кіт учений Ступає,наче вартовий. Праворуч йде-пісні спі...