Робочий архів

 Кросворд — захоплива гра, автором якої став газетяр з Нью-Йорку, англієць за походженням Артур Вінн. На прохання видання «New York Word» у 1913 році він вигадав нову гру, яка мала б зацікавити якомога більше читачів найрізноманітніших професій, статусів та інтересів. Містер Вінн застосував  у цьому завданні абсолютно новий підхід – склавши слова у вигляді смужок (з клітинок), які  перетиналися між собою доповнюючи одне одного, немов пазл – «cross-word puzzle».

 Особливий вид запозичень у розвитку мови відбувається, коли назви компаній або брендів стають прозивними іменами.  Наприклад, копіювальні апарати в Україні називають ксероксами (Xerox – назва американської компанії), а в Монголії – канонами, оскільки Canon стали першою компанією, яка представила подібний товар на монгольському ринку.   В Ізраїлі всі мобільні телефони називають пелефон. Компанія Pelefon – піонер з надання послуг мобільного зв’язку в цій країні. В деяких африканських країнах будь-який кавовий напій називається “нескафе“.

В 1982 році американець Скотт Фалман запропонував використовувати у зображенні дві крапки, дефіс і дужку, що закривається. Так з’явився емотикон, тобто піктограма, що виражає емоцію. На цій основі в 1998 році японцем Сігетака Куріта були створені зображення емодзі.  

Одна з найцікавіших частин нашої мови — це, безперечно, прийменники. Інтерес вони викликають уже на рівні визначення. У сучасному українському мовознавстві переважає думка, що це окремі слова з послабленим лексичним значенням. Проте існує погляд, що прийменники — особливі морфеми, наче суфікси або закінчення, що вживаються в деяких відмінках.  До речі, «відмінкові» суфікси українська зберегла в словах на кшталт небо — небеса, теля — теляти, але про них іншим разом.  На доведення думки, що прийменники не є окремими словами та не мають жодного лексичного значення, наводять такі аргументи: • прийменники не бувають у називному значенні; • у мовному потоці вони нерозривні зі словом, до якого належать. Тому деякі діти, що тільки навчилися грамоти, пишуть прийменники разом із сусіднім словом. Не дарма їх класифікують як проклітик — ненаголошених слів, фонетично нерозривних із наступним словом; • вони не мають смислового наголосу (окрім випадків протиставлення).  Особливістю прий...