Правопис прийменників. Вправи

1. Бесіда.

— Чому прийменник є службовою частиною мови?

— Для чого служать прийменники?

— З якими відмінками вони вживаються?

— На які види вони поділяються за походженням і будовою?

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Виконання вправ

1) Запишіть у три колонки: прості прийменники, складні та складені.

Протягом, за, на відміну, із-за, з-попід, назустріч, в, над, за рахунок, із-під, задля, за допомогою, посеред, без, до, з-поза, з метою, з-над, у відповідь.

2) Запишіть речення. Поясніть правопис прийменників. Підкресліть члени речення

Поміж двома материками ліг многоводний океан. (М. Рильський) Протягом року до нас тричі приїздила делегація від заводу. (А. Шмигельський) Десь із-за гір, із-за лісів має зійти спо-внений нічної величі місяць. (С. Скляренко) Заговорили один з-поперед одного, засперечалися, усі навперебій вимахували руками. (І. Ле)

3) Спишіть, розкриваючи дужки. Позначте орфограми. Зробіть синтаксичний розбір остан-нього речення.

Село виглядало, як (із)під води, бліде світло лиш де-не-де блимало (крізь)млу. Спочатку морок (по)ліз (із)(по)між очеретів, а за ним дихнули озерця й купини білим туманом. (Із тв. М. Коцюбинського) Машина круто (в)зяла (з)місця, (по)стрибала (на)вибоях, (з)никла (за)горою. (С. Скляренко) Тече вода (із)за гаю та (по)під горою… (Т. Шевченко) (На)високих обочинах, (по)руч (з)липами, (по)виростали вікові дуби і встеляють жолуддям рівно чотири версти шляху. (М. Стельмах)

4) Запишіть прийменники, розкривши дужки.

По(перед), (з)огляду на, (по)за, (з)перед, (за)мість, (у)зв’язку з, (у)продовж, (на)прикінці, (з)поміж, (на)відміну від, (у)напрямку, (про)між.

5) Спишіть речення, укажіть омонімічні префікси й прийменники. Поясніть, як ви їх розріз-нили.

(При)гнічений сніг міцно (при)пав до землі, гладенький, покірний. (М. Коцюбинський) Міста розквітають, (під)водяться села, і котиться спів молодий. (Г. Плоткін) (Під)ногами стиха шелестіло опале листя. (Яків Баш) Вже (од)цвітають жасмин і шипшина, вже (від)лунали пісні солов’їні. (Л. Дмитренко) (Від)своєї тіні не втечеш. (Нар. творч.)

6) Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис прийменників.

Геть (по)над морем, над хвилями синіми в’ються, не спиняться чаєчки білії. (Леся Украї-нка) Ллється (з)поза хмар проміння тепле і голубувате. (М. Рильський) Вилізли тіні з садів, з(під) стріх, із(за) повіток. (А. Головко) Вузький глибокий Прут блиснув врешті (з)за прибере-жних верб. (М. Коцюбинський) Тече вода (із)за гаю та (по)під горою. (Т. Шевченко) Вітер виє завірюхою, свистить (по)під стріхами. (І. Нечуй-Левицький) Подекуди (з)(по)між верб та садів виринають покрівлі високих клунь. (І. Нечуй-Левицький)

7) Вибірково-розподільний диктант.

Запишіть похідні прийменники в три колонки: 1 — разом, 2 — окремо, 3 — через дефіс.

Десь селом, на гонах далеких, гасло сонце. Вилізли тіні із садків, з-під стріх, із-за пові-ток. Лише на димарях та на вершках дерев ще промінь останній. На дзвіниці бовкнув дзвін… Мов хто випустив по одному жовтих птахів, і летіли вони один по одному понад хатами на ліс. Через хвилин десять, може, більше, зайшов і Давид у млин. Слідом за ним Матюха всунувся у двері. Цей — пика з-під кудлатої шапки, мов здоровенний баклажан червоний. Він пройшовся поміж селян, зірко спідлоба роздивляючись. Підняв голову Матюха й очима п’яними важко поліз по обличчях селян — на передніх партах і в глиб класу. Біля вікна — на Тихонові та на Давидові потоптався поглядом. Час од часу стара Мотузчиха захлиналась кашлем під комином. Давидові одразу стало якось не по собі, і він уже відчув, що не скаже, як думав: щиро, по-товариському. Саме до землевпорядкування готувались, із дня на день ждали в село землемірів. (За А. Головком)