Робочий архів

"Ода до радості" — ода, написана у 1785 році, у якій звеличується єдність усіх людей. Попри майбутню популярність вірша, сам Шиллер негативно відзивався про нього. У 1793 році текст оди був змінений, зокрема було змінено ключове слово. Леонард Бернстайн казав про те, що спочатку ним було «свобода» замість «радість», а змінив його Шиллер заради того, щоб дистанціюватися від політики. Найбільшу популярність вірш здобув після того як Людвіг ван Бетховен поклав його на музику та включив у склад завершальної частини знаменитої Дев'ятої симфонії (дописана у 1824 році). У 1972 році Рада Європи утвердила «Оду до радості», покладену на музику Бетховена Гімном Ради Європи, а у 1993 — гімном ЄС.    Творчий доробок митця: драми («Розбійники» (1781), «Підступність і кохання» (1784), «Дон Карлос» (1787)), трагедії («Валленштейн» (1797—1799), «Орлеанська діва» (1801), «Марія Стюарт» (1801), «Вільгельм Телль» (1804)), поема («Пісня про дзвін» (1799)), філософська лірика («Боги Греції» ...

 1. З історії. Прекрасна дама. Для того, щоби зрозуміти витоки поняття прекрасної дами, треба розглянути два ключових жіночих образа, які використовувалися у середньовіччі для трактування образу жінки. Обидва вони - з Біблії, оскільки життя середноьовічної Європи базувалося саме на релігійних догматах (п оложеннях релігійного віровчення, що визнається як істина ). Це образи Єви та Діви Марії. У середньовіччі статус жінки був досить скромним. Через трактування біблійного образу Єви як причини гріхопадіння, жінок вважали мінливими, легковірними, легковажними, глупими, жадібними, заздрісними, хитрими, підступними й богорпотивними. Права жінки обмежувалися народженням та вихованням дітей. Довгий час жінки не мали права бути спадкоємицями. Якщо дівчина не виходила заміж або жінка лишалася вдовою, вони йшли у монастир.  Зародження протилежного образу жінки, образу Прекрасної дами, почалося у на півдні Франції, у Провансі. Трубадури - співці, які виконували свої пісні на живій народ...

Історія створення балади “Рукавичка” Сюжет балади «Рукавичка» запозичений із французької хроніки XVI ст.: придворна дама піддала закоханого в неї кавалера жорстокому випробуванню. Він гідно витримав його, довівши на очах королівського двору і своє кохання, і свою мужність. Але після цього рицар залишив даму свого серця. У Шиллера сюжет драматичніший. У творі є опис місця дії, оточення короля, поведінки хижаків; протиставлення хвилинної примхи Кунігунди смертельній небезпеці для Делоржа.