Робочий архів

  Стаття 22.   Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди 1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 2. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. 4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема,...

Як врегульовано питання відеоспостереження в Україні?  Перше, що всі згадують, це ст. 307 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні права фізичної особи (людини) під час відеозйомки. Із змісту цієї норми можна сформулювати декілька тез:  відеозйомка людини може бути здійснена виключно за її згодою, але навіть і після надання згоди людина має право вимагати припинення публічного показу відеозапису у тій частині, що стосується її особистого життя; встановлено так звану презумпцію згоди (законне припущення, що така згода отримана), якщо відеозйомка проводиться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. відеозйомка без згоди особи, у тому числі таємна, допускається виключно у випадках, встановлених законом.  Також варто зауважити, що ст. 12 Закону України «Про охоронну діяльність» надано право персоналу охорони проводити відкриту відео- та фотозйомку подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям з обов'язко...

Часто з лави підсудних доносяться крики: "Я ж не хотів!", "Я навіть не уявляла, що так станеться!", "Звідки ж я знав?!😭". Але чи можуть ці слова виправдати людину? Сьогодні дізнаємося, які бувають форми вини, що таке умисел і чому "я не хотів" — так собі відмазка. Вина — це психічне ставлення особи до своїх злочинних дій, бездіяльності, та їхніх наслідків. Вина може виратися в виді умислу чи необережності. Свідоме вчинення злочину, бажання настання прориправних наслідків — характеристики умисного злочину 😈 Його поділяють на: ➖ Прямий умисел передбачає усвідомлення злочинності дій та бажання настання відповідних наслідків (ст. 24 КК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n106)). ➿ А от із непрямим уже легко заплутатися. Якщо для особи злочинність її дій очевидна, але настання конкретного злочинного наслідку вона не бажала (погроза пістолетом, який виявився зарядженим, в ході бійки, обернулася вбивством). — Але хіба необережність — це ...

Свастика на паркані, прапор СРСР на футболках, серп і молот на фасаді Києво-Могилянської академії — чи помічали ви в цьому привид тоталітаризму? А порушення закону?  Відповідно до ст. 2 Закону (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19/conv#n34) "Про засудження тоталітарних режимів в Україні", засуджується символіка комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. Ст. 436-1 КК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3031) забороняє виготовлення, поширення, а також публічне використання такої символіки — це #кримінальне діяння, що передбачає відповідальність до 5 років позбавлення волі, а якщо такі дії вчинені через ЗМІ, представником влади чи організованою групою — до 10 років. Комуністична та нацистська символіка — це, в цілому, будь-які атрибути тоталітарних режимів (в тому числі й цитування їхніх лідерів). Але між комунізмом та нацизмом законодавець, все-таки, більше засуджує нацизм, адже забороняється будь-яка атрибутика компартії, за винятком тої, що пов...

— Замінувати б школу! Вася! Вася! Поклади телефон, я ж пожартував! 🏢  Що спільного в суду, університету, ТРЦ та кінотеатру? Їх дуже весело «мінувати»! Принаймні, так думають деякі унікуми. Фейкові мінування — справжній головний біль останніх років, адже лише один дзвінок змушує сотні людей на годинку-дві з нудьгою в очах чекати відкриття метро чи муніципальних інституцій. Але телефонний тероризм — не завжди тероризм... 🧨  Терористичний акт — #кримінальне діяння, передбачене ст. 258 ККУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1707), що полягає у вчиненні дій (чи погрози їх вчинення), які створюють небезпеку настання тяжких наслідків, із метою привернення уваги до певних поглядів терориста або ж із метою впливу на прийняття рішень державою, об’єднаннями громадян тощо. ☎️  Класичний же варіант "телефонного тероризму": «Ало, поліція, в вагіні бімба! Але мінував не я, на все добре!». І ось уже сапери дружньою юрбою катять шукати неіснуючу вибухівку замість того, щ...

Більшість із нас, почувши слово «бандит» відразу згадують висловлювання класиків, такі як: «Ай, маслину зловив», «Заходь! Збоку заходь!», "Бригаду" чи сумнівних можновладців. Але що ж таке бандитизм насправді та в чому його кримінальна родзинка?  Бандитизм — це організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі (ст. 257 КК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1704))... Не ясно... Організація, участь… Не дивно, що деякі унікуми вбачають в цьому бізнес. Розберемося, що таке "банда"🦹‍♂️ Від "звичайної" злочинної організації (щодо створення якої, до речі, є окрема, ст. 255 КК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1695)) банду відрізняє 2 важливих нюанси: 🔫 Банда має бути озброєнна. Це можуть бути як танки/кулемети/гранати, так і звичайнісінький пневматичний пістолет. Всі учасники банди мають знати про наявність зброї, а не так, що: «В...

Розтрощені дитячі майданчики, бійки та матюки — те, що ми з дитинства вважаємо індикатором неблагополучності району, й те, з чим держава бореться криміналізацією агресивної поведінки👨🏻‍🎤 Хто ж такі хулігани та чому їх так не люблять? Перш за все, хуліганство буває адміністративно- та кримінально каране.  Дрібне (за ст. 173 КУпАП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859)) — це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок. За це світить #адмінка: штраф чи виправні роботи, у виключних випадках — адміністративний арешт. Втім, на такі правопорушення наші правоохоронці без заяви громадян не звертають уваги (а інколи навмисно ігнорують) 😴 Хуліганство ж як #кримінальне діяння — це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Демонстративна зневага до норм моралі, прояви непристойності, мордобої — ось щ...

 "Хто гандон? Я гандон?!" Саме цим словом один наш громадянин образив свого мера під час словесної сутички. Мер образився та подав проти нього позов🙃 Кожен з нас колись чув образи в свою сторону, тож як на них відповісти, не порушивши закон? Наше право не дає визначення ненормативній і нецензурній лексиці, тому якщо зібрались тягнути когось до суду, доведеться витратитись на лінгвістичну експертизу аби виграти спір. Загальне ж правило таке: нецензурна лексика та, яку цензурують на телебаченні. Нецензурна лайка та образливе чіпляння до громадян є дрібним хуліганством та, згідно зі ст. 173 КУпАП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859), тягне адміністративну відповідальність. Закон про державну службу (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text) також забороняє чиновникам поводитися негідно та вживати нецензурну лексику. Тому на вашу лайку держслужбовець відповідати не має права, та й вам, пані та панове, раджу поступово забувати про мати (принаймні, про класи...