Робочий архів

Варіянт 1 1. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення? А Провулок, вибірково, легенький; Б засніжений, налетіти, священний; В весняний, похмуро, винахід; Г прибережний, безмежний, обручка. 2. Префікс при- мають усі слова в рядку: А пр..сісти, пр..звище, пр...подобний; Б пр..землений, пр..йти, пр..рва; В пр..красний, пр..мружити, пр..вітати; Г пр..єднати, пр..лягти, пр..морський. 3. Спільнокореневими є всі слова в рядку: А ніч, нічний, уночі; Б сонце, сонця, на сонці; В проводити, підводний, вода; Г весна, навесні, весну. 4. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення? А Прекрасно, сіренький, знання; Б приміський, підберезник, перекручений; В веселенький, винахід, надмірний; Г беззахисний, невинно, розмова. 5. Яка морфема (значуща частина слова) служить для утворення форм одного й того самого слова? А Суфікс;     ...

Залишатися чи залишатись? 🤔 Сміятися чи сміятись?  Різниці між -ся/-сь немає. Отже, обидва варіанти написання правильні. 😊 Але все ж кілька правил щодо вживання -ся/-сь є: 📌 якщо наступне слово починається з приголосного, пишемо -ся, а якщо з голосного – -сь: 👉 залишатися вдома / залишатись удома; 📌 -ся пишемо, якщо перед постфіксом є літера на позначення приголосного: 👉 грається, розписався, милуєшся; 📌 якщо перед постфіксом є літера на позначення голосного, можете писати -ся або -сь (тут уже на ваш вибір), але враховуйте початкову літеру наступного слова: ☝️ 👉 сміюся / сміюсь, дізнаюся / дізнаюсь, повертаюся / повертаюсь; 📌 постфікс -сь завжди пишемо в дієприслівниках: 👉 дізнавшись, поспілкувавшись, сміючись, граючись. І ще одна ремарочка: якщо ви розгорнете словник, то побачите, що дієслова там подані з постфіксом -ся. 😉 У розмовному мовленні вживайте -ся/-сь вільно.  P.S.: а якщо вас цікавить, що таке постфікс, то це частина слова, що стоїть після суфікса і є за...

Одна з найцікавіших частин нашої мови — це, безперечно, прийменники. Інтерес вони викликають уже на рівні визначення. У сучасному українському мовознавстві переважає думка, що це окремі слова з послабленим лексичним значенням. Проте існує погляд, що прийменники — особливі морфеми, наче суфікси або закінчення, що вживаються в деяких відмінках.  До речі, «відмінкові» суфікси українська зберегла в словах на кшталт небо — небеса, теля — теляти, але про них іншим разом.  На доведення думки, що прийменники не є окремими словами та не мають жодного лексичного значення, наводять такі аргументи: • прийменники не бувають у називному значенні; • у мовному потоці вони нерозривні зі словом, до якого належать. Тому деякі діти, що тільки навчилися грамоти, пишуть прийменники разом із сусіднім словом. Не дарма їх класифікують як проклітик — ненаголошених слів, фонетично нерозривних із наступним словом; • вони не мають смислового наголосу (окрім випадків протиставлення).  Особливістю прий...

 Гаплологія Це історико-фонетичне явище, яке полягає у скороченні двох однакових чи подібних за звучанням складів в один. Зазвичай воно відбувається на межі морфем. Мінерал + о + логія → мінералологія → мінералогія. Корн + о + носий → курноносий → курносий. Трагік + о + комедія → трагікокомедія → трагікомедія. Морфо + фоно + логія → морфофонологія → морфонологія. Що цікаво, у самій назві цього явища не відбулося гаплології. Якби відбулася, воно називалося б гаплогія.