Робочий архів

Чому "СПАМ" так називається❓ Спочатку спамом називали недорогі консерви від компанії Hornel Foods, що вийшли на ринок у 1937 році. Назва швидко прижилася через свою простоту і грандіозну за масштабом рекламну кампанію. Американська фірма була настільки наполеглива у своїй рекламі, що багато городян скаржилися в редакції газет та журналів про те, що їх видання неможливо читати через всюдисущі оголошення про тушкованку SPAM. Якість продукту залишала бажати кращого, зате він дешево коштував, що зробило його популярним як сировина для приготування різних страв у маленьких кафе та барах. По суті, від страв із спаму нікуди було тікати. Такий комерційний успіх мав протилежний бік — спамом стали називати все, що нав'язують, рекламують, і все те, що не має гідної якості. Таким чином, назва тушкованки перекочувало спочатку в сленг фахівців з реклами, а потім в інтернет-середовище.  

Різні дієслова вимагають після себе різних відмінків іменника чи займенника. З більшістю розібратися просто. Про те є складні випадки, у яких часто помиляються.  Тож запам'ятовуйте: 👉 дякувати (кому?) вам; 👉 вибачати (кому?) вам; 👉 дорівнювати (чому?) п'яти відсоткам; 👉 запобігати (чому?) хворобі; 👉 хворіти (на що?) на запалення легень; 👉 опанувати (що?) науку; 👉 оплачувати (що?) проїзд; 👉 вчитися (чого?) української мови; 👉 додержуватися (чого?) ідей, законів.

 Особливий вид запозичень у розвитку мови відбувається, коли назви компаній або брендів стають прозивними іменами.  Наприклад, копіювальні апарати в Україні називають ксероксами (Xerox – назва американської компанії), а в Монголії – канонами, оскільки Canon стали першою компанією, яка представила подібний товар на монгольському ринку.   В Ізраїлі всі мобільні телефони називають пелефон. Компанія Pelefon – піонер з надання послуг мобільного зв’язку в цій країні. В деяких африканських країнах будь-який кавовий напій називається “нескафе“.

Сьогодні розберімо, коли правильно вживати ці слова. 😉 📌 Стосунки – це особисті зв'язки, які виникають між людьми в процесі спілкування: 👉 сімейні стосунки, стосунки з дітьми, стосунки з батьками, стосунки з другом тощо. Ще можна сказати взаємини: 👉 родинні взаємини, щирі взаємини. 📌 Відносини – це теж зв'язки між людьми (але не особисті). Це слово вживаємо переважно в термінах, як-от: 👉 міжнародні відносини, суспільні відносини, виробничі відносини, товарно-грошові відносини. 📌 А відношення – це взаємозв’язок між предметами чи явищами: 👉 синтаксичні відношення, арифметичне відношення, відсоткове відношення. Тільки не плутайте значення слів ставлення й відношення (https://t.me/gramotaua/390).

  Перфекціонізм - віра в те, що, якщо ідеально поводитися, ідеально виглядати і жити ідеальним життям, можна звести до мінімуму той біль, який нам приносять почуття сорому і провини і стороннє засудження. Це щит. Це двадцятитонний щит, який ми тягнемо на собі, думаючи, що він може нас захистити. Насправді він не дає нам злетіти. Брене Браун

«І того, і того», – подумав дехто.  Ні, ні. Добробут і благополуччя – це одне й те ж. Тому вибирайте якесь одне слово. ☝️ 📌 Благополуччя – це старослов’янізм. Утворено його від благо – «добро» й полука – «доля», «випадок». Благополуччя – це достаток, матеріально-побутове забезпечення.  📌 Український відповідник цьому слову – добробут.  А ще можна сказати: гаразди, достаток. Як на мене, благополуччя звучить застаріло. Я віддаю перевагу добробуту.  Ви ж можете бажати або того, або того. Але не поєднуйте ці слова в одному привітанні. 😉

 🤝 В українській мові відрізок часу ліпше характеризувати словом триває. А от дієслово продовжувати краще вживати у значенні «зробити довшим». Наприклад: — переговори тривають (а не продовжуються), проте їх можуть продовжити; — посадка на потяг триває (а не продовжується), однак її можуть продовжити; — урок в школі триває (а не продовжується), але його можуть продовжити

🔫 Дієприслівник не дивлячись часто вживають у невластивому йому значенні. Наприклад: Не дивлячись на дощ, вони провели презентацію. 🎥 Не дивлячись означає «не спрямовуючи погляду». Наприклад: Ми йшли, не дивлячись одне на одного. 💣 У реченні про дощ не йшлося про те, що хтось на когось не дивився. Там малося на увазі, що презентація відбулася, хоча надворі дощи́ло. 🍿 У такому разі треба використовувати прийменники незважаючи на або попри. ☔️ А речення слід переписати: Незважаючи на дощ, вони провели презентацію. ☂️ Або замінити таким: Попри дощ, вони провели презентацію.  

Назавтра — прислівник, пишемо разом; у реченні можна замінити на «наступного дня», і зміст від цього не зміниться. ✅ Назавтра, дарма що пізня осінь, знову була гарна погода. ✅ Назавтра, щойно прокинувшись, батько з сином пішли на риболовлю. На завтра — іменник з прийменником, пишемо окремо. ✅ Сьогодні зустрітися не вдалося. Домовилися на завтра. ✅ Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні. Краще відкладай на післязавтра — матимеш два вільні дні 😉

Як же ріже вуха цей канцеляризм. Ну хіба може бути ще й "у цьому числі"?  Замініть його словом зокрема.  Доходи, у тому числі подарунки. ✔️Доходи, зокрема подарунки. А ще його можна замінити словами серед них, і навіть, також і. Звернулися в лікарню 20 осіб, у тому числі 5 дітей. ✔️Звернулися в лікарню 20 осіб, серед них 5 дітей. … рівні можливості брати участь в усіх сферах життя, у тому числі, і в політиці… ✔️… рівні можливості брати участь в усіх сферах життя, навіть і в політиці…

 🍁 Осінню чи восени? Певна річ, що восени, взимку, навесні, влітку. Це в російській мові осенью, зимой... 🍂 Так само вранці, увечері, а не ранком, вечором. Нема сенсу калькувати чужу мову, коли маємо в себе питомі слова-відповідники. 🧡 До речі, помаранчевий колір осені — хіт цього сезону. Краси вам і яскравого настрою!

У родовому відмінку множини деякі іменники мають паралельні форми: 👉 баба – баб / бабів; 👉 весілля – весіль / весіллів; 👉 війна – воєн / війн; 👉 губа – губ / губів;  👉 граблі – граблів / грабель; 👉 крихта – крихт, крихіт, крихот; 👉 легеня – легень / легенів; 👉 мама – мам / мамів; 👉 плече – плечей / пліч; 👉 серце – сердець / серць; 👉 сосна – сосон / сосен; 👉 шаровари – шаровар / шароварів. Ці форми рівноправні, а тому використовувати їх можна без обмежень. Перевагу віддавайте тій, яка вам більше до вподоби. 👌 Але не в усіх словах паралельні закінчення є літературною нормою.  ☝️ А в деяких вибір закінчення впливає на значення слова: старост (керівних осіб) і старостів (у весільному обряді).  Тож якщо маєте сумніви, перевіряйте закінчення за словником. 😉

 ⛽️ Паливо і пальне — близькозвучні слова, що мають різні значення. ♨️ Паливо — це горюча речовина, яку використовують для одержання теплової енергії (дрова, вугілля тощо). Про них можемо сказати: природне паливо, тверде паливо. 🛢️ Пальне — це теж паливо, але тільки для двигунів внутрішнього згоряння. Тому машини, вантажівки, літаки зазвича́й заправляють пальним. «Стрілка на покажчику рівня пального наближалася до нуля, і молодий водій двомісного автомобіля невдоволено зауважив, що це авто жере бензин як скажене» (Мілан Кундера, Квазіавтостоп, пер. Г. Петросаняк).

Дієслова заплатити й оплатити збігаються в значенні "внести плату за що-небудь", але заплатити завжди вживаємо з прийменником, а оплатити – без. ☝️ 👉 Заплатити за проїзд / оплатити проїзд. 👉 Заплатити за комунальні послуги / оплатити комунальні послуги. Сплатити – це теж внести плату, але на відшкодування чогось:  👉 сплатити заборгованість, сплатити внесок. Також сплатити вживаємо, коли говоримо про якийсь обов'язковий платіж:  👉 сплатити податки, сплатити судовий збір, сплатити державне мито. Слово заплатити має ще й такі значення: 👉 зазнати чогось неприємного, гіркого (заплатити горем); 👉 відповісти чим-небудь на заподіяне, помститися  (заплатити за страждання).

  Пані Анастасія просить пояснити різницю між поняттями ЗАКОРДОН і ЗА КОРДОН. Вона не розуміє, чому в одних випадках пишемо всі компоненти разом, як одне слово, а в інших — окремо, адже в кожному разі йдеться про перетин кордону. Потрібно розрізняти конструкцію прийменник + іменник ЗА КОРДОН та похідний іменник ЗАКОРДОН — «зарубіжні країни». Різниця в написанні зумовлена їхнім значенням і не пов’язана з дієсловом ПЕРЕТИНАТИ. Іменник ЗАКОРДОН утворений за поширеною моделлю за + іменниковий корінь (основа) на позначення географічного об’єкта (просторового розміщення), як-от: ЗАДНІПРОВ’Я (за Дніпром), ЗАБУЖЖЯ (за Бугом), ЗАКАРПАТТЯ (за Карпатами), ЗАРУБІЖЖЯ (за рубежем). Правильне написання — ПОВЕРНУТИСЯ ІЗ ЗАКОРДОНУ ( = повернутися із зарубіжжя), ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН ( = виїхати за межу, що розділяє території держав), БУВ ЗА КОРДОНОМ ( = був за межею, що розділяє території держав). Читач, який не назвав свого імені, цікавиться спонукальним елементом ДАВАЙ. «На телебаченні всіляко його...

Дієслово ВІДКРИВАТИ в українській мові цілком нормативне. Проте через широке значення ним явно надуживають. Якщо в різних контекстах удаватися до того самого слова, наше мовлення стане збідненим, одноманітним, монотонним. Чи можна замінити дієслово ВІДКРИВАТИ синонімами? Не тільки можна, а й треба! Причому чи не в кожному випадку: вікно розчиняють, воду пускають, груди розхристують, двері (шафу) відчиняють, дужки (конверт) розкривають, душу звіряють, завісу відслонюють, замóк відмикають, збори (сезон) розпочинають, істину встановлюють, карти висвічують (викладають), кватирку прочиняють, книжку (газету) розгортають, коробку розпаковують, крила розхиляють (розправляють), ніж рознімають, нове винаходять, обійми рознімають, отвір відтуляють, очі розплющують (відплющують, розмружують), пащу роззявляють, підступ (злочин) викривають, пляшку (вино) відкорковують, розкорковують, рота (вуха) розтуляють, таємницю виказують (виявляють), тил оголюють. Лише в кількох контек...

Багатозначне російське слово порядочный інколи без найменшого сумніву передають українською мовою як порядочний. З погляду літературної української мови це категорично неправильно. Тут, залежно від значення, треба шукати зовсім інших відповідників. ▫️ Нездатний на погані, безчесні або аморальні вчинки — порядний, статечний, пристойний тощо. ▫️ Досить хороший — непоганий, гарний, добрий, неабиякий, доладний тощо. ▫️ Доволі великий, значний (розміром, кількістю, силою і т. д.) — чималий, чималенький, неабиякий, нічогенький, великий, добрий, добрячий, путній, страшенний тощо. ▫️ Який належить до дворянських верств суспільства (заст.) — шляхетний.

Строк і термін: чи є різниця?  Строк і термін – синоніми. 💁‍♀️ Зі словника: 📌 строк – це встановлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу; установлений, призначений час, момент; 📌 термін – відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь; строк.  Але в юридичному розумінні між ними різниця є. ☝️ Строк вживають тоді, коли час вимірюють годинами, днями, місяцями, роками тощо: 👉 Строк договору про надання послуг – 1 рік з моменту підписання. Термін – це конкретна дата: 👉 Термін подання пропозицій –  до 13.08.2021. Якщо ви вживаєте ці слова не в текстах офіційно-ділового стилю, вибирайте будь-яке. У юридичних документах будьте уважні. 😉

 💂 Часто неправильно кажуть: у випадку необхідності. Це калька з російської. ⚠️ В українській мові іменник випадок означає конкретну подію в минулому, теперішньому чи майбутньому. Тому правильно: у разі потреби, якщо буде потреба, при потребі. «У мене не було виняткових товаришів. Всі були друзями, всі в разі потреби приходили на допомогу» (Олесь Бердник, Діти Безмежжя).

Звертати увагу — помічати кого-, що-небудь, цікавитися ким-, чим-небудь: ✅ Вона не звертала уваги на погоду. А ще — вказувати кому-небудь на когось, щось, змушувати помітити: ✅ Хочу звернути вашу увагу на цю проблему. Привертати увагу (також притягати увагу) — зацікавлювати собою, своєю поведінкою тощо, викликати в когось бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін.: ✅ Він стояв у вікні, намагаючись привернути до себе увагу інших людей.