Артур Конан Дойл "Шерлок Холмс"

 Сер А́ртур Ко́нан Дойл (22 травня 1859 — 7 липня 1930) - шотландський письменник, відомий насамперед своїми детективними творами про Шерлока Холмса. Також відомі його науково-фантастичні твори про професора Челленджера, історичні романи. 

1. Біографія

Сер Артур Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в шотландському місті Единбург, у сім'ї Чарльза Дойла — архітектора і художника та Мері Фолі. 

Шкільне життя письменника пройшло в похмурих стіна» підготовчої школи Годдера, а потім єзуїтського коледжу Стонігерст (графство Ланкашир) (1869–1876). Зі шкільних років Артур починає складати оповіді для друзів. На останньому році навчання він видає журнал коледжу і пише вірші. Крім того, займається спортом, переважно крикетом, у якому досяг непоганих результатів. 

Примітка. Кри́кет — вид спорту, командна гра з м'ячем та битою.

Примітка. Єзуїтські школи, коледжі - навчальні заклади, які організовували і якими опікувалися члени ордену єзуїтів (найчисленніший католицький чернечий орден).

Далі був Единбурзький університет, 1876–1881. Артура характеризували як усидливого студента, який любив книги. У жовтні 1879-го з'явилася його розповідь «Таємниця долини Сасса». 1881 року Конан Дойл отримав університетський диплом, став бакалавром медицини і магістром хірургії. Упродовж 1882–1890 років займався лікарською практикою. Персонаж доктора Ватсона є другим "Я" автора. 

1891 року Конан Дойл залишив діяльність лікаря. Література стала для нього професією.

1885-го Конан Дойл одружився з Луїзою Гокінс, яка хворіла на туберкульоз і померла 1906 року. 1907-го Дойл одружився з Джині Лекі, котру знав із 1897 року. 

Конан Дойл помер від серцевого нападу 7 липня 1930 року в своєму будинку в Кроуборо (Сассекс).

Син письменника Адріан написав біографію свого батька під назвою «Справжній Конан Дойл». Він писав: «Уже сама атмосфера будинку дихала лицарським духом».

Належачи до покоління Оскара Вайлда, Бернарда Шоу, Редьярда Кіплінга, Герберта Веллса, Конан Дойл проте не потрапив до розряду «серйозних літераторів», а вважався «розважальним».

Окрім літератури, в Конан Дойла були й інші справи: він узяв участь у Другій англо-бурській війні, у якій перемогла Велика Британія, написав про це книжку й отримав титул сер. 

Примітка. Дру́га англо-бу́рська війна́ — війна Великої Британії за розширення та об'єднання своїх колоній у Південній Африці, що тривала з 1899 по 1902 рік.

Сер - титул особи лицарського стану. 

2. Літературна творчість.

2.1.Історичні твори.

У лютому 1888 року А. Конан Дойл завершив роботу над романом «Пригоди Міка Кларка», у якому оповідав про Повстання Монмута (1685), метою якого було повалення короля Якова II. Роман побачив світ у листопаді й був тепло зустрінутий критикою. 

Примітка: Повста́ння Монму́та відбулося у 1685 році, також відоме як Повстання з вилами — невдала спроба скинути Якова ІІ, який став королем Англії після смерті свого старшого брата Карла ІІ, 6 лютого 1685 року. Яків ІІ не користувався популярністю, тому що був католиком, а багатьом людям не подобався «папський» король.

Першим серйозним історичним твором Конан Дойла вважається роман «Білий загін». У ньому автор звернувся до критичного етапу в історії феодальної Англії, узявши за основу реальний історичний епізод 1366 року, коли в Столітній війні настало затишшя і стали виникати «білі загони» добровольців і найманців, які продовжували війну на території Франції.

Примітка: Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою королівською династією, унаслідок чого висували претензії на французький престол.

Із деяким допущенням до розряду історичних можна віднести і роман «Родні Стоун» (1896): дія тут відбувається на початку XIX століття, згадуються Наполеон і Нельсон, драматург Шерідан. Спочатку цей твір замислювався як п'єса з робочою назвою «Будинок Темперлей». 

Наполеонівським війнам, від Трафальгара до Ватерлоо, Конан Дойл присвятив «Подвиги бригадира Жерара» і «Пригоди бригадира Жерара». 

1892 року були закінчені «франко-канадський» пригодницький роман «Вигнанці» та історична п'єса «Ватерлоо».

Як не дивно, та Дойл вважав свої історичні романи, що їх на сьогодні майже забули, набагато кращими, ніж розслідування Шерлока Голмса, хоча саме вони принесли британцям славу на весь світ. 

2.2."Пригоди Шерлока Голмса"

1887 року Артур Конан Дойл написав першу повість про розслідування Шерлока Голмса - "Етюд у багряних тонах". Саме в ній розповідається про знайомство Шерлока з доктором Ватсоном, їхній переїзд разом на Бейкер-стрит, 221б та про перше вбивство. Доки оповідання про детективну парочку 1891 року не з'явилося в газеті, твір залишався без уваги. А от відтоді Шерлок Голмс став улюбленцем читачів. Прототипом головного героя, котрий став невдовзі легендарним детективом-консультантом, був Джозеф Белл, професор Единбурзького університету, який славився здатністю за найдрібнішими деталями вгадувати характер і минуле людини. 

Пригодам Шерлока Голмса присвячені чотири романи: «Етюд у багряних тонах» (1887), «Знак чотирьох» (1890), «Собака Баскервілів», «Долина жаху» — і п'ять збірок оповідань, найвідоміші з яких — «Пригоди Шерлока Голмса» (1892), «Записки про Шерлока Голмса» (1894) і «Повернення Шерлока Голмса» (1905). Одні з найвідоміших оповідань про Шерлока: "Спілка рудих" (хитро сплановане пограбування банку), "Пістрява стрічка" (плямиста змія як знаряддя вбивства), "Блакитний карбункул" (крадені коштовності сховано в гуску). Сучасники письменника були схильні применшувати велич Голмса, вбачаючи в ньому свого роду гібрид Дюпена (Едгара Аллана По), Лекока (Еміль Габоріо) і Каффа (Вілкі Коллінза). 

Щоб створити головного персонажа - детектива-професіонала, письменнику довелося багато вивчати людей, їх поведінку, професійні навички. 

Органічно доповнює детектива його друг - доктор Вотсон. Цей класичний детективний дует буде надихати послідовників Конана Дойла створювати детективні дуети у своїх творах. Вотсон також є біографом Шерлока Холмса. Розповідь у більшості оповідань ведеться саме від його імені. Можна казати й про позитивний вплив Вотсона на особистість Шерлока Холмса. Лише завдяки йому Холмс із скандаліста, що вживав наркотики, став шанованим членом суспільства. 

Проте письменник хотів присвятити себе написанню історичних романів й через те вирішив покінчити з образом Шерлока Холмса. В оповіданні "Остання справа Холмса" автор розповів про загибель головного героя від руки злочинця Моріарті. Це особливо вразило найбільшого прихильника письменника - його матір. Читачі, які полюбили Шерлока Холмса, теж не змогли з цим змиритися і наполягали, щоб письменник повернув світові містера Холмса. 

Книги про Шерлока Голмса навчають не здаватися у складних ситуаціях, бути спостережливим, гуманним і мислити аналітично. 

3. Образ Холмса.

Доктор Ватсон, який одночасно є оповідачем твору, доволі чітко описує зовнішній вигляд Шерлока Голмса: високого зросту, худий, з проникливим поглядом і вузьким яструбиним носом. Вечорами завжди одягає червоний халат. Атрибутом детектива став також капелюх у клітинку, хоч він з'являється вже в пізніших оповіданнях. 

Голмс постійно курить люльку. А коли йому стає геть нудно, то він приймає кокаїн чи героїн. У ті часи ні перше, ні друге не вважалося сильним наркотиком і було у вільному доступі. Але Дойл точно не хотів створити детектива-наркомана. Отож коли кокаїн та морфін зажили лихої слави, письменник швиденько відучив від них Шерлока.

Холмс це джентельмен, інтелігент, людина азартна, рішуча, холоднокровна і стримана в емоціях, однак не байдужа до людей, гуманна та безкорислива; ненависно ставиться до проявів зла, насилля та жорстокості; цінує дружбу з доктором Ватсоном, виявляє приязність до місіс Хадсон. Він упертий, інколи навіть зарозумілий, проте одночасно з тим може й визнавати свої помилки. 

Володіє ґрунтовними знаннями  з хімії, фізики, механіки. Любить музику. 

4. Особливості детективних оповідань Конан Дойля

Захоплива інтрига - основа детективного твору. Конан Дойл створює прийоми написання детективу, які і зараз використовуються письменниками цього жанру. Серед них:

 - послідовний показ процесу мислення детектива;

 - дослідження соціальний мотивів злочину (соціальний - пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний);

 -  обов'язкове покарання злочинців;

 - гуманне (людяне) ставлення до тих, хто втягнутий у злочин мимоволі чи від безвиході.

Артут Конан Дойл винайшов нову літературну форму - цикл оповідань з одним головним героєм. 

В усіх історіх Конан Дойла акцент ставиться на детективній роботі, а не на викритті злочинця. Спочатку завжди виникає загадка (не обов'язково пов'язана зі злочином), яку Голмс неодмінно бажає розв'язати. Іноді він сам береться за розгадування таємниці, іноді йому її доручають. Завдяки своїм кмітливості та розуму, а також аналітичним діалогам із Ватсоном Голмс докопується до правди й стає найвідомішим детективом усіх часів.

Багато хто вважав, що Шерлок Холмс був реальною особою. Реалістичність історій досягається завдяки тому, що Дойл завжди вплітав у твори актуальні події. До того ж справи, які розслідував Голмс, відбувалися в місцях, котрі насправді існують. Як, наприклад, вулиця Бейкер-Стрит. (звичайно, будинку під номером 221б тоді не було).

4. Оповідання "Пістрява стрічка"

«Пістрява стрічка» — детективна розповідь англійського письменника Артура Конан Дойла, яка входить до збірки «Пригоди Шерлока Холмса». 

До Шерлока Холмса звертається по допомогу Хелен Стоунер. Вона розповіла, що кілька років тому, всього за два тижні до свого весілля, за загадкових обставин померла її сестра Джулія. 

Справа полягала в тому, що у разі заміжжя якоїсь із сестер Стоунер їхній вітчим Ройлотт повинен був виплатити кожній певну суму грошей. А це коштувало б йому фінансових втрат.

Детектив та його компаньйон приїхали до Сток-Морен

І от саме зараз, коли й Елен збирається вийти заміж, вночі вона теж чує (як і її покійна сестра) тихий свист. Стоунер відчуває, що відбувається щось дивне і страшне, тому й просить допомоги у Холмса.

Шерлок уважно її вислухав і погодився вести цю справу. Він домовився з дівчиною, що ввечері він прибуде до маєтку Грімсбі Ройлотта разом із доктором Вотсоном.

Тільки-но Елен пішла, до квартири Шерлока увірвався її вітчим Грімсбі Ройлотт. Погрозами він намагається відмовити Холмса та Вотсона від цієї справи, однак у нього нічого не виходить і він дуже розлючений залишає будинок.

Ввечері Холмс та доктор Вотсон прибувають до будинку Ройлотта й оглядають його, доки сам власник відсутній. У кімнаті вітчима Елен вони знаходять дивний сейф, а також маленьке блюдце з молоком. 

Коли Холмс та Вотсон залишилися в кімнаті Елен, вони почули, що Ройлотт повернувся додому. Через деякий час чоловіки почули тихий свист, а слідом за ним з вентиляційної віддушини почала виповзати змія. Шерлок почав бити палицею змію, яка злякавшись, поповзла назад до кімнати доктора Грімсбі Ройлотта.

Коли Холмс та Вотсон побігли до кімнати відчима, то почули несамовитий крик. Вибивши двері, Холмс побачив мертвого Ройлотта, якого вкусила змія. 

Виявилося, що Ройлотт використовував болотяну змію для вбивства Джулії, а потім так само намагався вбити й Елен. Безжальний убивця направляв її до вентиляційної віддушини, щоб та спустилася по мотузці і вкусила дівчину.

Артур Конан-Дойл при написанні «Пістрявої стрічки» допустив кілька серйозних помилок. У розповіді доктор Ройлотт використовував для вбивства власної падчерки болотяну змію, яка виповзала з вентиляційної віддушини, а потім спускалася і піднімалася назад по мотузці для дзвінка, яким викликали слуг. Але справа в тому, що змії не зможуть повзти по вільно висячій мотузці, тому що їм потрібна тверда основа. 

Також у книзі згадувалося про те, що Ройлотт кликав змію свистом, однак у ХХ столітті науковці довели, що змії глухі, тому це теж вважається помилкою автора.

5. Повість "Собака Баскервілів".

У 1900 році від військового кореспондента Робінсона Флетчера Артут Конан Дойл почув легенду про собаку, яку назвали Чорним Дияволом. Письменник вирішив узяти цю легенду за основу для власного твору. 

У 1902 році повість "Собака Баскервілів" була надрукована. 

Серед численних злочинів і таємничих історій, майстерно розплутаних Шерлоком Голмсом, історія про "Собаку Баскервілів" особливо виділяється. В ній переплітається реальність і вигадка, і для розгадки таємниці потрібне не лише логічне мислення знаменитого детектива, але й спостереження за подіями, що відбуваються збоку, ведення розвідування на відстані, щоб не злякати неординарного й обережного злочинця. Роль спостерігача виконує Ватсон.

Починається ця, на перший погляд фантастична історія, з розповіді доктора Мортімера про раптову смерть сера Чарльза Баскервіля, про таємничі сліди, побачені доктором Мортімером біля трупа, і старовинний переказ про пса-чудовиська - прокляття роду Баскервілів.

Із приїздом у родовий маєток спадкоємця Чарльза Баскервіля сера генрі баскервіля з'ясовується, що за ним хтось пильно спостерігає: сер Генрі отримує лист-застереження, і в готелі зникають його туфлі. 

Шерлок Голмс здогадується, що має справу з розумним і надзвичайно обережним злочинцем, і тому знаменитий детектив вирішує стати невидимим для всіх учасників і спостерігати за тим, що відбувається, збоку, щоб вистежити справжнього злочинця. 

Він відправляє свого друга доктора Ватсона разом із сером Генрі Баскервілем у родовий маєток, а сам ховається на болотах і веде спостереження за всіма сусідами Баскервілів. І незабаром дізнається про те, що найближчий сусід і друг покійного Чарльза Баскервіля - містер Стелптон - насправді є представником роду Баскервілів і також має право на спадок, як і сер Генрі. Жахливий пес, який був знаряддям вбивства виявляється собакою, розфарбованим фосфором.

Так Шерлок Холмс розплутав цю складну історію та зробив це за допомогою самого злочинця, який у дружній бесіді розповів доктору Ватсону справжні факти зі свого життя. 

Автор показує не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Голмс проводить своїм методом аналіз обставин, у яких скоєно злочин, вивчає характер людей, причетних до злочину, і на підставі незначних, на перший погляд, деталей робить свій остаточний і правильний висновок. 

Запитання для самоконтролю:

1. Які творчі знахідки Конан Дойла вдосконалили жанр детективного оповідання?

2. Що вам відомо про історію створення образу Шерлока Холмса?

3. Чому Холмс і Ватсон - класичний детективний дует?

4. Дайте характеристику детектива Холмса.

5. Чого навчають твори про Шерлока Холмса?

6. У чому причина всесвітньої популярності творів про детектива-професіонала?