К.Льюїс. Листи.

 До Сари Нейлан

Модлін-колледж

Оксфорд

[14 Січня 1954]

Моя дорогенька Саро,

Вдячний тобі за дуже цікавий лист. Схоже, в школі тобі живеться значно веселіше, ніж нам в свій час. Особливо я заздрю тому, що в тебе є напівпоні і ти вчишся їздити верхи. Сам я їздити верхи не вмію, але дуже мені подобаються коні своїм видом, звуками, що видають, запахом та на дотик і мені сумно, що я так і не навчився сидіти у сідлі. Як на мене, то невеличка спокійна конячка, яка б знала мене, яку би знав я, була б краще від усіх машин та особистих літаків на цілім світі.

Я теж перечитую "Гордість та упередження" все життя і мені не набридає. Ще читаю Лема. Його листи не гірші за його есеї, точніше, вони майже такі ж, але ще пречудовіші. Я не вірю, що хтось не має "здібностей до мов". Якщо сильно захочеться прочитати щось таке, чого не дістати англійською, то побачиш, що вивчити мову, не так вже й складно.

Мені сподобалося твоє оповідання про  Дванадцяту ніч, у нас такого свята не було.  У моєму дитинстві головною подією був Геловін (передвечір дня Всіх Святих). Завжди влаштовувалися ігри, фокуси, було трохи страшновато - в таку ніч повз цвинтар краще не йти. (Між іншим, ірландці, які вірять у привидів та фей, останніх бояться сильніше).

Мені видалили із шиї на спині жировик (не боровик!). Найгірше, що через це мені не можна залізти з головою у ванну. Я люблю залазити у ванну з головою, як гіпопотам, щоб тільки ніздрі виглядали. Передавай усім привітання і побажань всього найкращого в новому 1954 році. 

Твій 

К. С. Льюїс