К.С.Льюїс.Листи. Про вік людини

 14 вер. 1953

Люба Філідо,

хоча ти написала мені місяць тому, отримав листа я лише сьогодні, тому що був в Донегалі (Ірландія). Там чудово. Дякую дуже тобі: так цікаво взнати, що людям подобається, а що ні.  Дорослі читачі цього ніколи не скажуть. 

Тепер щодо слова "дітлахи" (kids). Сам його терпіти не можу. Але якщо ти про восьмий розділ "Принца Каспіана", то справа в тому, що Едмунд теж його ненавидить. Він використав найпакосніше слово саме тому, що воно пакісне, він навмисне принижує себе, щоб перехитрити гнома, - як от ти могла б сказати "звичайно, я лише трішки бренькаю", коли насправді знаєш, що граєш на піаніно не гірше за інших. Але якщо я використав "дітлахи" ще десь (сподіваюся, що ні) - вибач мене; ти цілком права, коли обурюєшся ним.

І ще ти права щодо тих, хто святкували у лісі та скам'яніли. Я думав,  що й так зрозуміло, що Аслан повернув їх до життя, але тепер бачу, що це варто було уточнити. 

До речі, що ти думаєш, не занадто страшно для маленьких виглядає Темний острів? Чи не злякав він твого молодшого брата? Чи не снилися йому жахіття? Я дуже цим переймався, але потім все ж залишив як є, бо ніколи наперед не знаєш, що і кого налякає. 

Всього нарнійських історій буде сім. Мені прикро, що книги так дорого коштують, але ціни встановлює видавець, а не я. Відправляю тобі нову ("Срібне крісло"). 

Як я вже говорив, погоджуюся з усіма твоїми зауваженнями, але впевнений, що не помилився, коли дозволив дітям вирости в Нарнії. Звичайно, вони будуть рости і в нашому світі. Зажди, прочитаєш. Розумієш, я думаю, що вік не настільки важливий, як думають люди. Якійсь часточці мене все ще дванадцять, і, думаю, що якійсь часточці було п'ятдесят, коли мені було дванадцять; тому, мені не здається дивним, що в Нарнії вони виросли, а в Англії залишаються дітьми. 

Щиро твій 

К.С. Льюїс

#lewisdaily 

#letterstochildren