Стилістика. Стилістична помилка. Книжна й розмовна лексика

1. Повторення відомостей про стилі та типи мовлення. Робота з таблицею.

 Які ви знаєте стилі мовлення?

Ø Від чого залежить  стиль наших висловлювань? (від ситуації спілкування та мети)

Ø Які типи мовлення ви знаєте

2. Практична робота

Прочитайте виразно текст. Визначте стиль мовлення. Які типи мовлення в ньому поєднані? Для підтвердження зачитайте рядки з тексту.

Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Мабуть, не було уже у світі нічого, що могло б здивувати діда Вараву. Вісімдесят третій йому пішов.

-        Кінчайте, шминдики, і йдіть учити вроки, екзамент на носі.

Ми скривилися. Ми це знали. Але нам не хотілося думати про це. І хто вигадав оті екзамени! Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками – палками, коли пташки галасують, як баби на базарі, і коли так сонячно й тепло, що ми з Явою вже тричі купалися…   (В.Нестайко)

Ø Які недоліки ви помітили в тексті? (Кінчайте, шминдики, і йдіть учити вроки, екзамент на носі.)

Ø Як правильно треба сказати? (Кінчайте, розбишаки, та йдіть вчити уроки, іспити на носі.)

Ø Як ви думаєте, з якою метою автор використав це речення? (Щоб образно передати мову діда Варави). 

3. Слово вчителя

Одним із способів опанування рідної мови є попередження й усунення різноманітних помилок, які трапляються як в усному, так і в писемному мовленні, що полягає у недоречному вживанні слів, словосполучень і навіть цілих речень, що не відповідають стилеві всього тексту, невдалому використанні емоційно забарвлених, експресивних або просторічних слів. Такі помилки умовно позначаються великою літерою С.

Наприклад: Нам було дуже весело під час візиту до лісу. В цьому реченні недоречно вжито слово офіційно-ділового стилю візит замість якого необхідно використати слово поїздка чи похід.  Нам було дуже весело під час поїздки до лісу чи Нам було дуже весело під час походу до лісу.

Проте слід пам’ятати, що інколи письменники навмисно, для досягнення комічного ефекту, вживають слова й вирази, що не відповідають вимогам художнього стилю. Наприклад: Раз я біг завертати свині, що взяли маршрут на буряк, і тоді із прозорої сині скинув бомбу на вигін літак. (В.Симоненко)

4. Виконання вправ

Вправа1. Знайдіть у реченнях слова, що не відповідають даному стилю і усуньте стилістичні помилки.

1. Земля — планета, яка кружляє навколо Сонця. Сонце дарує тепло і світло всім планетам. 2. Вели­ким кострубатим дубам було байдуже, що ішли опа­ди у вигляді снігу. 3. При низькій температурі пара перетворюється у невеликі кристали льоду і утво­рює казкові сніжинки. 4. Із глини трипільці будува­ли добротні будинки, підлоги яких були теж глиня­ними.

Довідка: йшов сніг; зводити оселі; глиняна долівка; обертатися; є джерелом світла і тепла.

Вправа 2. Знайдіть і виправте змістові помил­ки — зайві речення, які не відповідають темі вислов­лювання. Запишіть висловлювання правильно.

1.  На верхів'ях каштанів лежав осінній ранковий туман. Він був густий. Гілки, каштанів були оповиті туманом. Тому не пропускав жодного звуку.

Вправа 3. У пропонованих реченнях необхідно виправити допущені помилки.

1. Моряки з пароплава побачили у воді морську акулу. 2.Учитель звернувся до класу із запи­танням, але тільки один учень підняв руку. 3. Біля третини учнів не могли розв'язати задачу. 4. Учи­тель попередив, що в слідуючий раз буде контрольна робота. 5. Дніпро — сама більша ріка України. 6. Ми збирали малину, ожину, ягоди, чорницю. 

Вправа 4. У пропонованих реченнях необхідно виправити допущені помилки.

1. На початку вересня 1972 за звинуваченням у «антирадянській агітації й пропаганді» Василя Стуса було заключено у тюрму. 2. На виставці керівництво компанії заключило союз із представниками із Саудівської Аравії. 3. Марійка намагається до всіх відноситися по-дружньому. 4.Як слідує зі сказаного раніше, первинною ланкою страхового ринку є страховик.

5. Практична робота

Знайдіть у наведених уривках розмовно-просторічні слова, поясніть їх відмінності від загальновживаних. Який стилістичний ефект, на вашу думку, прагне створити автор, вживаючи таку лексику?

1. Ви скорчите кисло пику,

Коли повідомлю вас,

Що предок мій споконвіку

Хліб сіяв і свині пас.

Щоб жерли ви булки й сало,

Віками пер соху-плуг.

Хіба ж для історії мало

Оцих видатних заслуг?!

Я вами гордую, панове,

Бо я — знатніший од вас.

Звиняйте ж за грубе слово —

Я з вами свиней не пас.

В. Симоненко

2. Хотів лягти і спатоньки,

Як десь, як там, у матінки,

А в головах на весілля

Не подушка, а каміння.

Хотів лиха позбутися,

Додомоньку вернутися —

Стоїть муром ліс дрімучий,

А за лісом гори-кручі.

О. Олесь

3. — Як пішов я ото на Таврію, до пана вівці пасти... Хвейн — пан прозивався.

— Який, діду Матвію, Хвейн? Фальцфейн може?

— Ну да, Одівард Іванович. (Остап Вишня).

6. Слово вчителя

Нейтральна лексика - Слова, що не закріплені за будь-яким стилем. Вони вживаються у будь-якій ситуації спілкування: у підручнику, у виступі на нараді, конференції, художньому творі, невимушеній бесіді тощо.

Розмовна лексика - це слова, що мають знижене (порівняно з нейтральною лексикою)стилістичне забарвлення і використовуються в усних різновидах мови — невимушеній бесіді, побутовій розмові тощо, як-от: прочухан, резон, пузатий, роботяга, матуся, ніженьки, телепень. Розмовні слова надають мові неофіційного звучання, експресивно-емоційного забарвлення: позитивну чи негативну оцінку.

Просторічна лексика - грубі, вульгарні слова: жерти, морда, паскуда, варнякати, товстопузий, свинюка, сволота; а також «неправильні», «перекручені» слова, які порушують норми літературної мови: охтобус, радіво, транвай, сюдою, ходють, просють, спінжак. Основною сферою функціонування просторіччя є усне мовлення малоосвічених людей.

7. Виконання вправ.

Вправа 5. Запишіть подані слова у три колонки: спершу нейтральну лексику, а потім розмовну та просторічну.

П’ятихвилинка, резон, балаканина, математичка, ваза, твердий, продавати, шохвер, червономордий, осточортіти, вимогливість, вітер, замазура, спокійний, ледацюга, голосочок, дощ, дітлахи, блискавка, сестричка.

8. Слово вчителя.

Жаргон (фр. jargon — «незрозуміла мова»; «безглу́здя») — соціолект (один з різновидів соціальних діалектів), який відрізняється від літературної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, а також фразеології. Жаргон виникає серед груп носіїв мови, об'єднаних спільністю професійних інтересів (медиків, комп'ютерників, викладачів, злочинців), однаковими захопленнями (жаргон мисливців, рибалок), тривалим перебуванням у певному середовищі (військова служба, навчання). 

Арго́, арготи́зм (фр. argot — жебрацтво) — умовна говірка, що використовується певною групою (за будь-якою ознакою) людей, щоб запобігти розумінню їхніх розмов людьми з-поза групи. Як правило, малозрозумілі або й зовсім незрозумілі для решти суспільства. 

Сленг (англ. slang) — міський соціолект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти) як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст. Сленг є неофіційною, живою та вкрай динамічною лексикою.

8. Практична робота

Виберіть із наведених уривків жаргонізми, арготизми та сленгові слова, зверніть увагу на їхні семантичні та емоційно-стилістичні особливості.

1. — Пахан у тебе є?

— Це хто?

— Ну, батько.

— Нема,— хрипко відповідав Марко.— Офіцери вбили.

— А паханша?

— І її.

— У мене теж нема. Паханша — з тифу, а пахан з польського фронту не повернувся.

— А лазить — це значить красти? — згодом спитав Марко.

— Натурально (З посібника).

2. Оце, думаю, клево! Годі сухмаї кусмарити, хоч ставлеників накурляю (Г. Хоткевич). 3. Якраз прислали до нас у Дачний училку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А. Крижанівський). 4. Добридень, діду! — казали, місце в автобусі давали, а тепер, коли завів бороду, в автобусі доводиться стояти, а ті, що вітаються, кажуть: «Привіт, чувак!» (З газети). 5. — Погано живеться: боги чіпляються до мене, дражнять. Спати посилають «на грачівку» й їсти садовлять з «грачами». А хіба я дешевший за їх? Мій батько був ширмачем, і я ширмач (С. Васильченко). 6. Мене вже ця абітура заманала — через них до універу не підступишся (Зі словника). 7. Матрац хоч і убитий, та все ж не розсипчастий (І. Карпа).

Примітка. Ширмач — карманник, боги — старі злодії, грачі — новаки.

9. Робота з таблицею

10. Виконання вправ. З'ясуйте значення слів та складіть із ними речення.

Рикша, аул, кімоно, сабі, селям алейкум, махараджа.