Леся Українка. "Contra spem spero!"
Біографія
1871-1913
Др.п.ХІХ-поч.ХХ ст.
Лариса Петрівна Косач
Письменниця, поетеса, перекладачка, фольклористка, фемінистка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка "Плеяда".
Мати - Ольга Петрівна Драгоманова-Косач. Письменниця Олена Пчілка. Учасниця діночого руху. Видавала альманах "Перший вінок"
Батько - високоосвічений поміщик, дуже любив літературу та живопис.
Дядько Лесі - Михайло Драгоманов, відомий учений
У будинку Косачів збиралися письменники, художники та музиканти, зокрема Михайло Старицький та Микола Лисенко, влаштовувалися мистецькі вечори та домашні концерти.
За характером Леся була веселою і жвавою дитиною. Любила музику, грала на фортепіано, але через туберкульоз кісток змушена була полишити це захоплення.
Через хворобу не могла ходити до школи, але природнє завзяття, працьовитість та наполегливість дозволили отримути чудову домашню освіту.
Коли дівчинці було 9 років, за революційну діяльність заарештували її тітку Олену Косач. Ця подія надзвичайно схвилювала Лесю, і вона написала вірш "Надія" - перший відомий вірш поетеси.
З кінця 80х рр. ХІХст. живе в Києві, допомагає заснувати об'єднання творчої молоді "Плеяда".
Часто бувала на таємних зустрічає, на яких обговорювалися політичні теми.
У Криму 1897 року познайомилася з Сергієм Мержинським
Лесю вразила душевна краса цієї людини, глибока інтелігентність, самовідданість у роботі. Та 1901 р. поетесу спіткало велике горе. Сергій Мержинський помер.
У своїй творчості Леся тяжіла до ліро-епосу. Особливе місце у доробку займає фольклор, який збирала авторка заради збереження для наступник поколінь: обряди, пісні, думи кобзарів.
В останні роки життя поетеса вимушена була покинути Україну через загострення хвороби. Спочатку виїхала до Грузії, а потім - до Єгипту.
"Contra spem spero!"
Рід літератури:
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: філософська
Тема: роздуми про негарадди у житті та надія на краще
Провідний мотив:заперечення болю, небажання змиритися з обставинами.
Художні особливості: вірш побудований у формі драматичного монологу, у якому завдяки риторичним питанням та "відповідям" на них протиставляються образи розпачу та надії.
Художній напрям, стиль: модернізм: неоромантизм.
Символіка твору:
нічка невидна - символ похмурого життя, суму;
зірка провідна - надія;
весна золота - передчуття оновлення;
квітки на морозі - життя наперекір смерті.
Це програмова поезія Лесі, її життєвою концепцією як митця, входить до першої збірки авторки "На крилах пісень" (1993р.). Провідна тема збірки - ідея самопізнання, дорослішання, формування самодостатньої творчої особистості.
В основу вірша покладено міф про сізіфою праці. Авторка написала твір під час тривалого, виснажливого але неефективного лікування.
Назва перекладаєтсья як "Без надії сподіваюсь"
Практична робота


Коментарі
Дописати коментар