Леся Українка "Лісова пісня" 1911, Грузія, м.Кутаїсі
Драма-феєрія — різновид драми, для якого властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-містичні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів та трюків.
1. Паспорт твору
Літературний рід: драма.
Жанр: драма-феєрія.
Тема “Лісова пісня”: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.
Ідея “Лісова пісня”: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.
Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм
2. Головні герої твору “Лісова пісня”
1) Селяни:
Лукаш – головний герой, прости хлопець, від природи наділений поетичною душею та музичним хистом, але його характер не є цілісним: на початку твору він повстає щирим, по-дитячому допитливим, чистим у помислах. Зустріч із мавкою окриляє його, але лицемірство і корисливість, що панують у світі людей, поступово проникають і в його душу. Він є втіленням двох граней людської душі - духовної та матеріальної. Відштовхнувши Мавку, втрачає найкраще у собі. Крім іншого втілює у собі ідею ціни щастя: на жаль, часто люди по-справжньому цінують щось, утративши це.
Лев – дядько Лукаша, гармонійно співіснує із природою; вважає, що нехтувати законами природи, означає рубати гілку, на якій сидиш. Мудрий, живе в мирі з Лісовиком. Помирає на початку третьої дії. Мавка тужить за ним.
Мати Лукаша. Жінка, втомлена важкою працею по господарству. Хоче в хату роботящу невістку, переслідує практичні цінності. Цього очікує і від сина.
Килина. Енергійна, цілеспрямована, рішуча. Як і мати Лукаша, прагне бути, як усі, не виділятися, забути духовні цінності, натомість плекати матеріальні цінності та нав'язувати їх іншим.
Килина і мати уособлюють духовне зубожіння, дядько Лев — добро і людську порядність.
2) Жителі лісового царства:
Мавка - головна героїня; закохується у Лукаша та йде жити до людей, залишивши ліс, у якому зростала, хоч вся природа проти цього; Лісовик попереджає Мавку, що люди жорстокі, погано ставляться до природи, що вони ніколи не приймуть її як свою. В образі Мавки втілена ідея гармонії природи та людини. На початку твору Мавка відгукується на гру Лукаша своєю піснею. Це символічно поєднує їхні образи.
Лісовик - мудрий, шляхетний і добрий, володар лісу.
Водяник
Перелесник - вогняний дух
Русалка - підступний водяний дух
Другорядні герої: Той, що греблі рве (грайливий дух поривчастої, стрімкої води; водяник вважає його чужинцем, не дозволяє залицятися до русалки і пустувати у своїх володіннях); Той, що в скалі сидить (демон забуття, уособлює почуття страху та відчаю); Русалка Польова - дух польової краси; Пропасниця; Потерчата (заманюють людей у трясовину); Куць (чорт), Злидні.
Символічні образи:
Перелесник; Той, що греблі рве - втілення молодості і волі;
Лісовик - старість, мудрість;
Стоілтній дуб біля будинку Лукаша - символ єдності людини і природи;
Ліс - є образом всепереможного природного начала і одночасно крихкої сутності, яка потребує захисту.
3. Композиція твору
Твір складається з прологу і 3 частин. Місце дії: волинські ліси.
Пролог є самостійною драматичною сценою, яка не пов'язана прямо із сюжетом. Він вводить читача у світ природи, знайомить із фантастичними істотами, які заселяють волинські хащі та лісове озеро. У пролозі окреслюється недобре, вороже ставлення «водяного роду» до людини.
Зав’язка: Мавка прокидається від зимового сну, коли чує як грає на сопілці сільський парубок Лукаш.
Розвиток дії: молодиця Килина в усьому протистоїть Мавці — уособленню любові й краси. Коли Лукаш зраджує кохану і сватається до Килини, Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ.
Кульмінація: Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить». Розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство.
Розв’язка: Лукаш і Мавка востаннє разом. Монолог Мавки
4. Проблеми твору “Лісова пісня”
духовності людини
пошуку гармонії в життя
кохання і зради
сімейного життя
високого пориву душі й буденності
матеріального і духовного в житті
життєвого вибору
роздвоєння душі
добра і зла
внутрішньої свободи людини
гармонії людини і природи
5. Історія написання
Твір написано в так званий грузинський період життя поетеси (1908-1913рр). Під впливом розлуки із рідним краєм, Леся згадала рідні ліси і дитинство. За її словами, вона написала драму за 12 днів, так була захоплена роботою.
Коментарі
Дописати коментар