Микола Бажан — архітектор і скульптор у мистецтві слова

 

Ще в студентські роки видав свій перший друкований вірш "Сурма юрм", котрий було надруковано в «Жовтневому збірнику панфутуристів». Трохи згодом вийшла його перша збірка «Сімнадцятий патруль», в якій було відображено події в Україні 1917-1920 років. 

Через деякий час Микола Бажан потрапив у поле зору НКВС як один із найбільш друкованих і найталановитіших поетів в Україні. Аби врятувати своє життя та писати, був змушений славити режим та вождів радянського союзу.

У 1929—1932 роках працював редактором у студії Всеукраїнського фотокіноуправління. Був головним редактором «Української радянської енциклопедії» та ініціатором укладання «Шевченківського словника».

У 1950—1970 рр. продовжував активну літературну діяльність. На його творчість мала вплив поезія Лесі Українки та Павла Тичини, а Леся Курбаса він вважав своїм натхненником.

Будучи головою правління Спілки письменників України, під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників.

Микола Бажан був одним із найталановитіших перекладачів свого часу. Завдяки йому українською мовою побачили світ поеми Шота Руставелі, Алішера Навої, Давида Гурамішвілі, вірші Пушкіна, Маяковського, Словацького, Рільке та інших.