"Батько" гіпсової пов’язки, пластичної хірургії та внутрішньовенного наркозу

Видатний лікар Микола Пирогов народився у Москві 25 листопада 1810 року. Попри це майже півжиття він прожив в Україні, де і здобув світову славу. Під час епідемії холери науковця залучили до боротьби з недугою: він вивчав посмертні зміни в м'язах померлих від хвороби. Завдяки мікроскопу спостерігав холерний вібріон, проте не надав цьому значення. Лише через тридцять чотири роки мікробіолог Роберт Кох визнав холерний вібріон збудником цього страшного захворювання. Під час роботи на кафедрі хірургії в медико-хірургічній академії Петербурга видатний лікар Пирогов відкрив перший хірургічний госпіталь на тисячу ліжкових місць і пропрацював там десять років.

Перш ніж провести експериментальну операцію, Микола Пирогов випробовував усе на тілах померлих. Ці дослідження дали поштовх розвитку нової медичної дисципліни – топографічної анатомії.

На початку 1840-х Микола Пирогов став ректором Інституту практичної анатомії у Петербурзькій академії та одружився. На жаль, через три роки шлюбу жінка померла від запалення мозку. Розуміючи, що синам потрібна турбота, видатний хірург одружився вдруге. Його вірна супутниця не просто була поруч із чоловіком: під час операцій асистувала коханому.

Найбільших досягнень лікар здобув саме в Україні! 

Микола Пирогов здійснив справжній прорив у медицині, провівши 14 лютого 1847 року першу хірургічну операцію під повним наркозом.  У 1854 році поїхав у Севастополь на Кримську війну. Там лікар створив інститут сестер милосердя — перше у світі жіноче медичне формування з надання допомоги пораненим військовим. Надихнув видатного лікаря на створення першої у світі гіпсової пов’язки візит до майстерні відомого скульптора Миколи Степанова. Науковець Микола Пирогов спостерігав за роботою скульптура та помітив, що гіпс швидко застигав. Технологію успішно випробували у роки Кримської війни. Солдати навіть називали його «чудесним лікарем».

У 1861 році Микола Пирогов оселився неподалік Вінниці, де і прожив останні двадцять років. Слідував чіткому графіку, захоплювався ранковими прогулянками та роботою в саду. Для комфортного спілкування з пацієнтами Пирогов навіть вивчив українську мову! Одним із головних принципів лікаря була рівність: незалежно від статусу усі хворі займали місце у загальній черзі. Двічі на тиждень приймав бідних людей та не брав із них жодної копійки.

За іронією долі, невтомний лікар помер від раку 23 листопада 1881 року.

Микола Пирогов зробив хірургію не просто наукою, а справжнім мистецтвом. А ідею Миколи Пирогова з вимогою до лікарів працювати у білих халатах використовують досі.