Зеленяк

 

Сьогодні мені пощастило побачити птаха, який на секунду здався мені канаркою. Зеленяк сидів разом із горобцями на гілці шипшини біля сусідського двору і смакував червоною м’якоттю. Місяць тому я навряд чи побачила б цього птаха, зростом трохи більшого за горобця, з міцним дзьобом: на тлі ще зеленого і вже  жовтого листя його важко було б помітити. Та сьогодні ніщо не заважало мені роздивитися зеленяка. Ці птахи не бояться людей, тому є частими гостями в садах та парках. Восени вони об'єднуються у зграю, що ввечері збирається разом на дереві, а на ніч поодинці ховаються чагарнику, де ще довго стрибають з гілки на гілку в пошуках зручного місяця для сну. До середини жовтня більшість цих птахів відлітає на зимівлю. Та деяких можна зустріти в наших краях до кінця листопада. А якщо комусь із птахів пощастить знайти місце, багате ягодами та насінням, тоді вони, як і мій сьогоднішній знайомець, стають частиною зграї горобців (своїх родичів) і залишаються зимувати.(с)З Інтернету