Горацій. Овідій.

 Квінт Горацій Флакк (65-8 рр до н.е.)

Квінт Горацій Флакк - поет "золотої доби" римської літератури, разом із Вергілієм і Овідієм, один із найуславленіших авторів у всій світовій літературі. 

Народився у Венузії (сучасна Веноза) на півдні Італії. Батько був вільновідпущеним рабом. Батько потурбувався про гарну освіту для свого здібного сина - привіз Горація до Риму і віддав на виховання відомому граматику і наставнику Орбілію Пупіллу. Сам батько взяв на себе роль "педагога", тобто людини, яку супроводжує дитину до школи хоча в ті часи цей обов'язок покладався на раба. 

Завершив освіту Горацій в Афінах. Майбутній поет став на бік заколотника Брута, у 22 роки одержав чин військового трибуна і супроводжував Брута в Малу Азію. Марк Юній Брут - один із найвідоміших діячів політичного життя античного Риму першої половини І століття до н. е.. Марк Юній Брут користувався великими привілеями від тогочасного диктатора Гая Юлія Цезаря і належав до найближчого його оточення, проте став одним із організаторів і виконавців змови проти Цезаря, під час якого диктатор загинув. За свідченнями, саме Брут був останнім, хто завдав удару Цезарю. Октавіан Август та Марк Антоній, які були прихильниками убитого, вирішили помститися Бруту та усім змовникам. Вони розбили війська Брута, а він сам наклав на себе руки. Після поразки Брута кар'єра Горація стрімко покотилася униз, маєток був конфіскований. Але за загальною амністією Горацію все ж вдалося отримати посаду писаря в казночействі. Вирішальну роль у його подальшому житті зіграло знайомство з Меценатом, який став не лише другом, а й захисником поета, увів його до літературних і політичних кіл у Римі, а в 33р. до н.е. Горацій отримав вад Мецената невелику садибу в Сабінських горах (завдяки чому були вирішені його матеріальні проблеми).

Горацій починає писати вірші після поразки при Філіппінах. Перша книга "Сатир" Горація (сам він називав їх "Бесідами") складалася з десяти віршів. У 23 році він випустив у світ "Оди" - 85 віршів, розподілених у три книги. Окрім сатиричних та ліричних віршів, Горацій писав і філософськи твори.

Хоча в його творчості і з'являються вірші, присвячені Імператору, інколи сповнені відвертих лестощів, відомо, що на пропозицію Октавіана Августа зайняти місце його особистого секретаря Горацій  відповів відмовою. 

У 8 році до н.е. помер Меценат, а через два місяці після нього і Горацій. Їх поховали поруч.

"До Мельпомени"

Мельпомена у давньогрецькій міфології - одна з дев'яти муз, покровителька трагедії. Зображувалася у вінку з виноградного листя, з трагічною маскою та палицею у руці. 

Одою "До Мельпомени" Горацій започаткував наскрізну тему у світовій ліриці - традицію підбивати підсумки творчого шляху. 

Римляни прагнули увічнити себе в матеріальній формі: споруджували храми, тріумфальні арки. Поет упевнений, що є пам'ятники, яким не загрожують ані дощі, ані буревії. Пам'ятник цей - у пам'яті людей. Поет в оді згадує також деякі біографічні факти: своє низьке походження, творчі досягнення. 

Публій Овідій Назон (43 до н.е. - 17\18 рр. н.е.)

Римський поет. Останній з великих поетів "золотої доби" римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на європейську літературу від Середньовіччя до нашого часу.

Згідно з автобіографічним твором "Скорботні елегії", народився в м. Сульмон (сучасне місто бл.140 км від Риму) у забезпеченій сім'ї. Разом із братом Луцієм, який був на рік старший, навчався спочатку в граматичній школі в Римі, а потім здобув звичайну для того часу риторичну освіту.

Майбутній поет виявив неабиякі здібності до риторики і спочатку зайнявся політикою, але потяг до віршування взяв гору. Овідій мав нагоду зустрітися з Вергілієм на декламуванні Горацієм його віршів. 

Будучи забезпеченим і вільним від державної служби, Овідій вів в Римі легковажний спосіб життя, який проповідував у своїй поезії. У 8 р. н.е. Август дав розпорядження про висилку Овідія із риму в місто Томи. У листах із заслання до дружини, друзів і самого Августа він часто просить про помилування, але Август залишається глухим до прохань поета. Пробувши в засланні близько 10 років, Овідій помер у 18 р.н.е..

Творчість Овідія поділяють на три періоди

Перший період творчості присвячений виключно коханню.

Другий період творчості - перші роки нашої ери і час до заслання. У цей період автор намагається вихваляти імперію. 

Головний твір цього періоду - "Метаморфози" (або "Перевтілення"). Перед відправленням у заслання Овідій у відчаї спалив рукопис. Він зберігся тільки завдяки тому, що деякі списки були у друзів поета. "Метаморфози" - це впорядкований хронологічний виклад античної міфології. В епоху Відродження багато авторів використовують сюжети Овідія у своїх творах, а у ХУІІ-ХУІІІ ст. міфи "Метаморфоз" слугували джерелом оперних та балетних тем. 

Третій період творчості - період заслання. Твори поета набувають песимістичних відтінків. У цей час Овідій укладає п'ять книг "Сумних елегій", у яких звучать автобіографічні мотиви.

Завдання: 
Прочитайте оду "До Мельпомени" Горація, с. 111; уривок із "Сумних елегій" Овідія, с. 116-119.

Домашнє завдання:

Дайте письмові відповіді на запитання:

1. Ким за походженням був Горацій?

2. Як у оді "До Мельпомени" автор вирішує для себе філософську проблему життя і смерті?

3. Ода - це ... . 

4. Розкажіть про особливості ранньої та зрілої творчості римського поета.

5. Які міфологічні образи використовує Овідій у прочитаному вами уривку "Сумних елегій"?

6. У чому відмінність давньогрецьких елегій від давньоримських? Відповідь поясніть на прикладі співставлення елегії Тіртея "Добер вмирати тому..." та "Сумних елегій" Овідія.