8 клас, зарубіжна література. Біблія.
1. Подивіться на картину. Якщо вам знайомий сюжет, розкажіть про нього.
2. Біблія як Книга Книг.
Її називають Святим Письмом, Словом Божим, Книгою Книг, Книгою спасіння. Найпоширеніша ж назва - Біблія. Ця назва утвердилася серед християн у ІУ ст. Вперше назвав її так Іван Златоуст, константинопольський патріарх.
Створювали Біблію в Азії, Африці та Європі трьома мовами: давньоєврейською, арамейською та грецькою.
Автори Біблії, а їх було більше сорока, мали різне соціальне походження: Мойсея було виховано у сім'ї фараона, Соломон - був царем, Петро - рибалкою, Матвій - митником, Павло - рабином. Мойсей писав перші п'ять книг Біблії в пустелі, Лука - під час подорожей, а деякі історичні книги Святого Письма написані під час військових походів.
Створювалася Біблія у період між ХІІ ст. до н.е. та ІІ ст. н.е.. Учені вважають, що більшість оповідей має реальну основу, тобто вони - закріплена в легендах справжня історія.
У нашій культурі люди зазвичай читали не саму Біблію, а деякі Біблійні книги: Псалтир, Євангеліє, Діяння Апостолів.
3. Структура Біблії.
Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту й Нового Заповіту.
У Старому Заповіті розповідається про створення світу, людини, про вигнання людини з раю, всесвітній потом та початок історії єврейського народу. Книги Старого Заповіту поділяються на чотири групи:
- П'ятикнижжя, тобто п'ять хронікально-епічних книг, написаних Мойсеєм;
- історичні книги;
- книги пророків;
- навчальні, поетичні книги.
Новий Заповіт сформувався впродовж І-ІІ ст. н.е. та є утіленням християнського віровчення. Новий Заповіт поділяється на:
- Євангеліє;
- Діяння Апостолів;
- Послання Апостолів;
- Апокаліпсис.
4. Біблійні герої та сюжети.
Біблійні сюжети допомагають зрозуміти ідеї добра, справедливості, любові до людей.
Біблія вражає жанровою розмаїтістю.
Епос представлений оповіддю про силача Самсона; в історії Йосипа наочно постають композиційно-стильові особливості роману, а події у книзі Рут подані у формі, близькій до новели. Досить потужні есе представлені у книзі Екклезіаста, а вся Біблія рясніє притчами, афоризмами, які міцно вкорінилися у свідомості людства. Є тут історичні хроніки, юридичні кодекси, зразки ораторського мистецтва, любовна лірика.
Образ Мойсея став у світовій культурі вічним образом, втіленням жертовного служіння своєму народові, прикладом справжнього лідера та любові до своїх людей.
Історія Мойсея надихнула Івана Франка на створення однойменної поеми. Автор вбачав у цих сюжетах паралелі із життям українців та їх історією.
Вступ до поеми Івана Франка "Мойсей"
Пролог
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш не судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?
Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов’ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?
Задарма край твій весь политий кров’ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров’ю?
Задарма в слові твойому іскряться
І сила, й м’якість, дотеп, і потуга,
І все, чим може вгору дух підняться?
Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?
О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання.
О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!
О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!
Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом,—
Не нам тебе провадити до бою!
Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Твойому генію мій скромний дар весільний.
Д[ня] 20 липня 1905
Суд Соломона
Її називають Святим Письмом, Словом Божим, Книгою Книг, Книгою спасіння. Найпоширеніша ж назва - Біблія. Ця назва утвердилася серед християн у ІУ ст. Вперше назвав її так Іван Златоуст, константинопольський патріарх.
Створювали Біблію в Азії, Африці та Європі трьома мовами: давньоєврейською, арамейською та грецькою.
Автори Біблії, а їх було більше сорока, мали різне соціальне походження: Мойсея було виховано у сім'ї фараона, Соломон - був царем, Петро - рибалкою, Матвій - митником, Павло - рабином. Мойсей писав перші п'ять книг Біблії в пустелі, Лука - під час подорожей, а деякі історичні книги Святого Письма написані під час військових походів.
Створювалася Біблія у період між ХІІ ст. до н.е. та ІІ ст. н.е.. Учені вважають, що більшість оповідей має реальну основу, тобто вони - закріплена в легендах справжня історія.
У нашій культурі люди зазвичай читали не саму Біблію, а деякі Біблійні книги: Псалтир, Євангеліє, Діяння Апостолів.
3. Структура Біблії.
Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту й Нового Заповіту.
У Старому Заповіті розповідається про створення світу, людини, про вигнання людини з раю, всесвітній потом та початок історії єврейського народу. Книги Старого Заповіту поділяються на чотири групи:
- П'ятикнижжя, тобто п'ять хронікально-епічних книг, написаних Мойсеєм;
- історичні книги;
- книги пророків;
- навчальні, поетичні книги.
Новий Заповіт сформувався впродовж І-ІІ ст. н.е. та є утіленням християнського віровчення. Новий Заповіт поділяється на:
- Євангеліє;
- Діяння Апостолів;
- Послання Апостолів;
- Апокаліпсис.
4. Біблійні герої та сюжети.
Біблійні сюжети допомагають зрозуміти ідеї добра, справедливості, любові до людей.
Біблія вражає жанровою розмаїтістю.
Епос представлений оповіддю про силача Самсона; в історії Йосипа наочно постають композиційно-стильові особливості роману, а події у книзі Рут подані у формі, близькій до новели. Досить потужні есе представлені у книзі Екклезіаста, а вся Біблія рясніє притчами, афоризмами, які міцно вкорінилися у свідомості людства. Є тут історичні хроніки, юридичні кодекси, зразки ораторського мистецтва, любовна лірика.
Йосип, син Якова та Рахілі; П'ятикнижжя.
Мойсей, автор П'ятикнижжя.
Образ Мойсея став у світовій культурі вічним образом, втіленням жертовного служіння своєму народові, прикладом справжнього лідера та любові до своїх людей.
Історія Мойсея надихнула Івана Франка на створення однойменної поеми. Автор вбачав у цих сюжетах паралелі із життям українців та їх історією.
Вступ до поеми Івана Франка "Мойсей"
Пролог
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш не судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?
Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов’ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?
Задарма край твій весь политий кров’ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров’ю?
Задарма в слові твойому іскряться
І сила, й м’якість, дотеп, і потуга,
І все, чим може вгору дух підняться?
Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?
О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання.
О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!
О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!
Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом,—
Не нам тебе провадити до бою!
Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Твойому генію мій скромний дар весільний.
Д[ня] 20 липня 1905
Самсон; Книга Суддів.
Рут, моавітянка, невістка Ноєміні, жінка Вооза, прабабця царя Давида; Книга Рут.
Давид
Соломон
5. Біблія в українській культурі та історії.
На українську землю Біблія прийшла з Візантії за часів Київської Русі. Тести записувалися у перекладі давньослов'янською мовою. Переклад почали здійснювати Кирило та Мефодій із міста Солунь (Салоніки, Греція) у ІХ, а завершений у ХІІ ст.
Незважаючи на розвиток книгодрукування, Біблію переписували в Україні до ХІХ ст. Серед найвідоміших рукописних Біблій
Остромирове Євангеліє
Реймське Євангеліє, яке привезда дочка Ярослава Мудрого Анна у Реймс для вінчання з французьким королем Генріхом І.
З-поміж друкованих перекладів першим в Україні було видано у ХУІ ст. "Львівський апостол" Івана Федорова, що одночасно став і першою друкованою книгою в Україні.
Український переклад уперше було здійснено у др.пол. ХІХ ст. членами Кирило-Мефодієвського братства (першої української таємної політичної організації, що виникла в Києві наприкінці ХІХ ст.; члени братства виступали за створення демократичного союзу слов'янських народів, очолюваного Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах усіх слов'янських народів щодо їхньої національної мови, культури та освіти).
1962го року друком вийшов переклад Іларіона Огієнка.
Проте досить тривалий час (з 1926 по 1956) у колишньому радянському Союзі Біблію було заборонено. Лише починаючи з 1968 року право видавати Біблію мала тільки Московська Патріархія.
6. Виконайте тестування за посиланням:
https://rabarh.blogspot.com/2020/09/8_35.html
7. Домашнє завдання.
С. 20-22 чит.
Коментарі
Дописати коментар