Кузьма Безкровний – батько українських самостійників Кубані.

«Це був найбільший кубанський політик, українець із кості і крові, але дуже обережний і маломовний, а потім козак шляхетної крові»,− писав Василь Іванис.

У Харкові Кузьма став одним із засновників та директорів Українського кредитного товариства. 

А на Кубані був відомий як один із лідерів кооперативного руху, засновник кредитних спілок, які об’єднав у Центральний кооперативний банк. За його ініціативи на Кубані засновано першу українську гімназію.

Кузьма Безкровний був одним із ініціаторів створення Кубанської Народної Республіки і проголошення її конституції. Палко відстоював об’єднання Кубані й України. 

Через активну громадянську позицію був висланий за межі Кубані. 

Із 1920-го року Кузьма Безкровний жив і працював в еміграції у Чехословаччині. Видавав часопис «Кубанський край» українською мовою. 

На чужині він взяв активну участь у житті численної кубанської еміграції, підтримував зв'язки з діячами УНР, зустрічався з Симоном Петлюрою. 

Згодом він одержав посаду директора школи інтернованих українців. Потім працював лектором, професором Української господарчої академії в Подебрадах.

Безкровний став автором численних статей, підручників і спогадів, частину з яких видав Український науковий інститут у Варшаві.