Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі

 1. Практична робота "Книга у сучасному світі"

1.1. Вступ

Кожен рік вступні уроки з літератур та мов починаються з того, що ми знову й знову проговорюємо, як читання та письмове мовлення впливає на нашу свідомість та розумовий розвиток. Усі ми знаємо, що читання приносить нашим мізкам безумовну користь, проте давайте згадаємо як саме і чому.   

1. Читання «прокачує» мозок

 

На думку вчених, читання є одним з найскладніших завдань для мозку. А що складніші завдання ми перед ним ставимо, то ліпші наші розумові здібності й пам’ять. 

 

2. Читання знижує ризик хвороб мозку

 

Читання (разом із такими хобі, як розгадування головоломок чи шахи) знижує в 2,5 рази ризик розвитку хвороби Альцгеймера у старшому віці. Тоді як перегляд телепередач, навпаки, підвищує ризик. «Мозок – також орган, як і будь-який інший орган в організмі. Він старіє залежно від того, як його використовують. Подібно до того, як фізична активність робить міцнішими серце, м’язи і кістки, інтелектуальна діяльність зміцнює опір мозку хворобам», – зазначив провідний доктор Роберт П. Фрідленд в інтерв’ю «USA Today», де опубліковано результати дослідження. 

3. Читання змінює нас, через пережиті емоції та набутий досвід

 

Книжки дозволяють відчути те, що ми ніколи не відчували, або пережити схожий з реальним досвід. Оскільки мозок однаково сприймає реальність та вигадку, ми здатні так глибоко й емоційно переживати прочитане, немов це відбувається з нами. Літературні твори розвивають здатність краще розуміти думки та почуття інших, що робить нас більш емпатійними, а отже, здатними краще реагувати на емоційні потреби як інших, так і власні. Такими були результати дослідження, опублікованого в журналі «Science». Досліди науковців за останні десятиліття довели, що не рівень IQ, а саме розвиток емоційного інтелекту є запорукою успішності людини.

 

4. Читання розвиває навички критичного та аналітичного мислення

 

Вам, мабуть, траплялося читати детектив, трилер або написаний у формі квесту чи загадки роман і ще до кінця книжки розв’язати основу загадку чи розкрити таємницю. У такому разі ви залучали навички аналітичного та критичного мислення, взявши до уваги відомі вам подробиці. 

 

5. Читання розвиває уяву

 

Хоч кінематографія, театральне мистецтво та розробка комп'ютерних ігор тех пов'язані з літературою, але вони позбавлені одного дуже важливого моменту: свободи уяви. На відміну від візуального контенту, який ми споживаємо зі своїх телефонів, комп’ютерів чи телевізорів, книжки не дають готових картинок, а навпаки – стимулюють нашу уяву працювати самостійно. Читаючи книжки, ми фантазуємо, у такий спосіб творячи та розширюючи авторську уяву і фактично виступаючи співтворцями. Тобто разом з уявою читання розвиває і креативне мислення.

  

6. Читання знімає стрес та допомагає боротися із депресією

 

Читання – найефективніший спосіб подолати стрес та розслабитися, зокрема достатньо шести хвилин читання, щоби знизити рівень стресу майже на 70%. Такі висновки дослідження, зроблені на основі оцінки серцевих скорочення та м’язового напруження учасників експерименту, що було проведене Університетом Сассекса 2009 року, опублікувала газета «The Telegraph». Найцікавіше, що читання, за результатами дослідження, посунуло таких «фаворитів» у боротьбі зі стресом, як прослуховування музики, прогулянка, відпочинок за чашкою чаю/кави чи відеоігри. Причому, як стверджує дослідник доктор Девід Льюїс, «не має значення, яку книжку ви читаєте; поринувши в неї з головою, ви можете уникнути переживань та стресів повсякденного життя і витратити час на дослідження уяви автора». У стресовому стані, навпаки, дуже важливо зосередитися на тому, що приносить нам задоволення. Читання книжок було названо одним із найефективніших немедикаментозних способів лікування депресії. Часом хворі навіть знаходять у книжках ключі до свого одужання.

1.2. Завдання. Заповніть таблицю «Переваги й недоліки читання книг і сприйняття готового відеоконтенту»

2. Опрацювання теоретичного матеріалу

Лекція "Роди та жанри художньої літератури"

 Художня література як мистецтво слова ділиться на три літературні роди: епос, лірику і драму. Існують також твори, які однозначно не можна зарахувати до того або іншого роду. Вони об'єднуються у міжродові утворення. Наприклад, художні твори, що поєднують ознаки лірики та епосу, називаються ліро-епічними.

Перед тим, як говорити про роди художньої літератури, треба розібратися із поняттям "літературний жанр".

Літературний жанр - це умовне об'єднання літературних творів за певними спільними ознаками.

Рід літератури - група жанрів, які мають схожу структуру. Є три роди літератури:

1. Епос. Основа епічного твору — розповідь від автора про події, що відбувалися у певний час у певному місці, об'єктивне зображення особистості. Переважно має описово-розповідну структуру. Епосу притаманне прозове мовлення.

2. Лірика. Навколишню дійсність зображено шляхом передання почуттів, настроїв, думок, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. Ліричний герой — образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний авторові. Для лірики притаманне суб'єктивне зображення світу та особлива мовна організація - рима, ритм.

3. Драма. Зображує дійсність у дії, зіткненнях, конфліктах (зовнішніх або внутрішніх). Відтворюються події, що відбуваються у даний момент. Структурна особливість: передача дії через монологи, діалоги, авторські ремарки.

Ліро-епос - міжродове утворення. Літературні герої зображаються ніби у двох вимірах: певні події їхнього життя і переживання, емоції, настрої.

ЖАНРИ ЛІРИКИ

Ліричний вірш - невеликий за обсягом твір, написаний ритмізованою мовою. О.Пушкін "Я вас кохав", М.Лермонтов "На дорогу йду я в самотині".

Елегія - поетичний твір печального, меланхолійного змісту; сюжетна основа — емоційна реакція на певні події, ситуацію, психічні імпульси (почуте, згадане, пережите) чи конкретний душевний стан ліричного "Я", яке охоплене меланхолією, смутком, навіть стражданням. У античності - будь-який вірш, написаний двовіршем певної форми (гекзаметром і пантаметром). Т.Шевченко "Думи мої, думи мої...", О.Пушкін "Елегія на смерть Анни Львівни", Тіртей "Добре вмирати тому..."

Сонет - ліричний вірш, який має сталу будову. Італійський сонет складається з чотирнадцяти рядків: двох чотиривіршів з перехресним римуванням (абаб) та двох тривіршів з усталеною схемою римування ввд, еед. Англійський (шекспірівський) сонет має іншу будову - три чотиривірші (катрени) і фінальний двовірш (куплет). Данте Аліґ'єрі, Франческо Петрарка,  Вільям Шекспір.

Ода - хвалебний вірш, присвячений прославленню важливих історичних подій або визначних осіб. Виник як урочиста старовинна пісня на будь-яку тему, яка виконувала хором у Стародавній Греції під музичний супровід.

ЖАНРИ ЕПОСУ

Літературна казка - розповідний сюжетний художній твір про вигадані та фантастичні події. Г.К.Андерсен "Нове вбрання короля", Шарль Перро "Синя Борода".

Притча - повчальне алегоричне оповідання з яскраво вираженою мораллю. Біблійні притчі.

Оповідання - невеликий за обсягом твір, з обмеженою кількістю персонажів, у якому, як правило, описується одна подія і вирішується одна проблема. Ернест Сетон-Томпсон "Лобо", Джек Лондон "Жага до життя", Шолом-Алейхем "Тев'є-молочар" (збірка оповідань).

Повість - більший від оповідання твір за кількістю описаних подій та персонажів. Річард Бах "Мартин Джонатан Лівінґстон", Оноре де Бальзак "Гобсек".

Новела - невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. О.Генрі "Останній листок", "Дари волхвів".

Роман - великий за обсягом, складний за будовою прозовий епічний твір, з декількома сюжетними лініями, багатьма проблемами. Персонажі зображені у розвитку впродовж тривалого часу. Мігель де Сервантес (роман-пародія) "Дон Кіхот", Р.Л. Стівенсон (пригодницький роман) "Острів скарбів", Вальтер Скотт (історичний роман) "Айвенго", Михайло Лермонтов (морально-психологічний роман) "Герой нашого часу", Рей Бредбері (роман-антиутопія) "451 градус за Фаренгейтом".

ЖАНРИ ДРАМИ

Трагедія - драматичний твір, у якому порушуються складні моральні проблеми і розкриваються гострі, непримиренні конфлікти, розв'язання яких призводить до фізичної загибелі дійових осіб або до болісних докорінних змін їх особистостей. Есхіл "Прометей закутий", В.Шекспір "Ромео і Джульєтта".

Комедія - драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині. Мольєр "Міщанин-шляхтич", М.гоголь "Ревізор".

Драма - Порівняно з трагедією, у драмі зображено гострий конфлікт, який розв'язується. Генрік Ібсен "Ляльковий дім", Бернард Шоу "Пігмаліон".

ЖАНРИ ЛІРО-ЕПОСУ

Байка - невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю. Комізм і сатира - невід'ємні особливості байки. Езоп, І.Крилов, Л.Глібов.

Билини - віршовані твори, які здебільшого прославляють подвиги народних героїв та мають реальну історичну основу, що в самому творі обростає надзвичайними дивними рисами. "Ілля Муромець та Соловій Розбійник"

Балада - невеликий ліро-епічний твір із напруженим сюжетом, може містити фантастичні елементи, розповідати про історичні події чи соціально-побутові явища; часто динамічність подій та драматизм переживань передаються через діалог. Фрідріх Шиллер "Рукавичка", Адам Міцкевич "Світезь", Йоганн Гете "Вільшаний король".

Поема - віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів. Гомер "Іліада", Вергілій "Енеїда", Джордж Байрон "Паломництво Чайльд Гарольда".

Роман у віршах - найбільш розгорнута і об'ємна форма ліро-епічного жанру, твір з широко розвинутим сюжетом, охоплює ряд людей і подій та одночасно має ліричні відступи. О.Пушкін "Євгеній Онєгін".

Художні твори характеризуються не тільки тим, що зображується і у якій формі (роди літератури та жанри), а й тим, як це зображується, які засоби використовує автор для створення картини світу. Ці засоби об'єднуються поняттям стиль.

Художній стиль - сукупність ознак, які характеризують твори. Розрізняють стиль доби - спільні ознаки творів певного історичного періоду та спільні погляди на світ і людину у ньому (наприклад, Античність, Середньовіччя, Відродження, Нова доба, Новітня доба); стиль напряму втілює спільні погляди авторів на мистецтво та правила творчості, що виливається у спільні ознаки творів (бароко, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм); стиль митця - спільні ознаки різних художніх творів письменника, поета чи драматурга, його індивідуальна манера письма (своєрідний художній світ, авторська естетика, яка передає його оригінальне бачення світу).

3. Закріплення вивченого матеріалу 

3.1.Опитування

1. Які роди літератури ви знаєте?

2. Назвіть рід та жанри літератури, які ви запам'ятали, поясніть їх особливості та вкажіть належність до певного роду літератури.

3. Який літературний жанр вам подобається найбільше і чому?

4. Дайте визначення понять "стиль доби", "стиль напряму", "стиль митця".

3.2.Літературознавча робота. За цитатами визначте жанри, назви та авторів творів (за можливості). 

1. 

— Вам не треба боятись,— заспокійливо мовив він, нахилившись уперед і поплескавши її по руці.— Я певен, що найближчим часом ми все владнаємо. Бачу, ви приїхали поїздом сьогодні вранці.

 — Хіба ви мене знаєте? 

— Ні. але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу. Ви вирушили рано-вранці і, перш ніж дістатися станції, довго їхали розгаслим путівцем на бідарці. 

Дама рвучко сіпнулася і спантеличено глянула на мого друга. 

— У цьому, люба пані, жодної таємниці немає,— мовив він, усміхаючись.— лівий рукав вашої жакетки заляпано грязюкою не менш як у семи місцях. Плями зовсім свіжі. а бідарка, як жодний інший екіпаж, обляпує їздця болотом, надто коли сидіти від кучера ліворуч.                                                            (Оповідання «Пістрява стрічка» А. Конана Дойла.) 

 2.

І нині тут, в забутій глушині, 

В оселі хуг страшних і снігопаду, 

я радісну й солодку мав відраду: 

я трьох із вас, о друзі, в тишині 

Тут обійняв. Поета дім опальний, 

О, Пущин мій, ти перший навістив; 

Ти звеселив вигнання день печальний, 

В ліцея день його перетворив.   

                                                    (Послання «19 жовтня 1825 року» О. С. Пушкіна.) 

3.

Але ці дні норду виманювали Лонгрена з його теплого будиночка частіше за сонце, що за доброї години закидає море й Каперну покривалами повітряного золота. Лонгрен виходив на місток, який спочивав на довгих рядах паль, і край цього дощатого молу довго курив люльку, роздмухувану вітром, дивлячись, як оголене біля берегів дно димиться сивою піною, а та щосили квапиться слідом за валами, гуркотливий біг яких до чорного, штормового виднокраю наповнює простір табунами фантастичних гривастих істот, які мчать у розгнузданому лютому розпачі до далекої розради. Скиглення й клекіт, ревуча стрілянина величезних злетів води й, здавалося, зримий струмінь вітру, який смугує околиці, давали змученій душі Лонгрена ту притертість, приголомшення, що, зводячи горе до неясного суму, діє до пари глибокому сну.                                                                (Повість «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна.) 

 4.

П а н  Ж у р д е н. Ви мені прислали такі вузькі шовкові панчохи, що я ледве в них вліз. Ось маєте: аж дві петельки луснуло. 

К р а в е ц ь. Вони ще розтягнуться. 

П а н  Ж у р д е н. Так, так, коли всі петельки луснуть. Та ще й черевики, що ви їх замовили для мене, страх як муляють мені ноги. 

К р а в е ц ь. Зовсім не муляють, пане. 

П а н  Ж у р д е н. Як то не муляють?! 

К р а в е ц ь. Ні, вони зовсім вам не муляють. 

П а н  Ж у р д е н. А я вам кажу, що муляють. 

К р а в е ц ь. Це вам тільки так здається. 

П а н  Ж у р д е н. Того й здається, тому що я таки добре те відчуваю. Не боліло б, то не здавалося б! 

К р а в е ц ь. Гляньте-но: не кожний придворний має таке розкішне вбрання. Дивом дивуюся, як мені пощастило зробити вам такий строгий костюм, хоч і не чорного кольору,— для цього слід  бути справді високим майстром. Б’юсь об заклад, що й найкращий кравець не зуміє такого пошити. 

П а н Ж у р д е н. Що ж це таке? Ви пустили квіточки голівками донизу. 

К р а в е ц ь. Але ж ви й слова не сказали, що хочете догори. 

П а н Ж у р д е н. А хіба про це треба говорити? 

К р а в е ц ь. Аякже. Усі аристократи носять тільки так! 

                                                                             (Комедія «Міщанин-шляхтич» Мольєра.) 

4. Літературні цікавинки

А чи знаєте ви, що давні греки кожну з поем Гомера "Одіссея" та "Іліада" поділили на 24 пісні за кількістю літер давньогрецького алфавіту?

5. Домашня робота

1. Повторити опрацьований теоретичний матеріал

2. Складіть (усно) твори-мініатюри (5–7 речень) про якуcь повсякденну ситуацію, використавши фразеологізми й афоризми, запозичені з творів художньої літератури. 

Фразеологізми й афоризми для складання творів-мініатюр - ахіллесова п’ята, троянський кінь, яблуко розбрату (давньогрецька міфологія). - Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив (А. де Сент-Екзюпері). - Варто судити не за словами, а за справами (А. де Сент-Екзюпері). - Ніщо не вартує нам так дешево й не цінується так дорого, як ввічливість (М. де Сервантес). - Похвала тільки тоді гарна, коли гарний той, хто хвалить (М. де Сервантес). -  Старанність — запорука успіху (М. де Сервантес). 

 3. Літературна загадка

Коли у 1859р. Луї Бонапарт оголосив амністію всім емігрантам, Віктор Ґюго сказав: "Я повернуся до Франції лише тоді, коли туди повернеться ..."