Масонство

  МАСОНСТВО, франкмасонство (франц. franc-maonnerie, вільний каменяр) – релігійно-етичний рух у багатьох країнах світу, що ставить за мету моральне самовдосконалення та об'єднання людства в релігійному братерському союзі. Масонські ложі спочатку були ложами (цехами) будівельників, що займались будівництвом храмів. З часом поряд зі справжніми будівельниками в ложах почали з'являтися люди, які безпосередньо не зводили церковні будівлі.

Кожен масон шанує Бога. Перебуваючі в масонстві до нього звертаються як до «Великого Будівельника (Архітектора) Всесвіту».  Допускається сповідування будь-якої традиційної релігії. Масонство не є самостійною релігією або заміною релігії. 

Робота на користь суспільства вважається однією з масонських чеснот. Для більшості масонів світу це реалізується їх участю у благодійній діяльності.

Масонська таємниця

До поняття масонської таємниці належать способи посвятної практики лож, церемонії посвячення зазвичай проходять за зачиненими дверима. Конфіденційними є традиційні способи впізнання масонів один одним, рукостискання, спеціальні «священні» і «прохідні» слова градусів, елементи ритуалів, пов'язаних з посвятною практикою лож. При цьому можуть проводитися відкриті заходи під егідою масонських організацій, в яких беруть участь люди, які не є членами лож.

До масонської таємниці не належать імена масонів, фотографії керівного («офіцерського») складу Великих Лож публікуються в їхніх офіційних відкритих виданнях та на інтернет-сайтах[5].У ряді випадків керівниками лож є відомі в суспільстві люди, у Великі Британії керівником Об'єднаної Великої Ложі Англії є член королівської сім'ї Великої Британії. З відомої праці з масонського права:

Альберт Макей, американський медик та письменник, писав:

"…Масонство — не таємне товариство. Його задуми не тільки декларуються, але й підносяться самими масонами як поважні; члени товариства відомі, а їхня належність до масонства вважається бажаною честю; воно працює на результат, який можна показати, на громадянські чесноти, на поліпшення характеру."

У деяких країнах існують етичні норми, за якими імен людей у зв'язку з приналежністю до ложі не називають, а їхню діяльність у ложі не обговорюють у відкритих джерелах, якщо вони самі не висловили згоди на це.

Обряд посвячення

Основні вимоги до кандидатів випливають із загальних принципів руху. Кандидат (яким може бути лише чоловік) підтверджує свою віру в Бога, Вище Буття. Кандидат повинен бути зрілого віку (у більшості Великих Лож світу не менше 21 року), прийняти рішення стати масоном з власної волі, мати гарну репутацію, не мати проблем із законом, тобто бути «вільним і доброї слави».

Кандидата в масони на початку обряду заводять у Кімнату Роздумів, пофарбовану в чорний колір, обстановка якої відповідає назві, в ній можуть бути предмети, що нагадують кандидату про тлінність буття. У ній кандидат напише на папері морально-філософський заповіт, свої побажання та обітниці щодо себе та інших людей, своєї країни, родини і людства в цілому. Потім його попросять ще раз підтвердити свою віру в Бога.

Перед введенням в храм, де відбувається посвята, кандидату зав'язують очі. На знак смирення кандидат «ні одягнений, ні роздягнений» (частково роздягають, а ліві груди оголюють на знак відкритості серця), у нього відбираються всі цінності («метали»), йому засукують праву штанину і знімають лівий черевик. Йому на шию надягають мотузку, що символізує узи людської недосконалості. Кандидата проводять у приміщення храму (зал засідання ложі), де він проходить через ритуальні випробування, слухає настанови морально-філософського характеру, бере участь у невеликих сценах та діалогах, мета яких — наочно піднести моральні настанови ритуалу. Наприкінці церемонії він приносить урочисте зобов'язання перед Священною Книгою тієї релігії, яку він сповідує (зазвичай це Біблія, на неї також кладеться циркуль і косинець). Далі кандидату знімають пов'язку, говорячи при цьому, що він тепер «пройшов випробування і гідний Світла», на нього надягають масонський фартух, а опісля головуючий на церемонії (Високоповажний Майстер) оголошує присутнім про те, що тепер вони набули нового брата і закликає допомагати йому в труднощах, будучи впевненими в тому, що і він у важку хвилину допоможе їм. Часто церемонія посвячення проводиться з музичним супроводом, що ще більше посилює враження кандидата.

Символіка і термінологія масонства

Веде початок від знарядь праці каменярів-будівельників середньовічних соборів Європи, які були першими «братами» руху. Загальноприйнятим символом товариства є трикутник, усередині якого зображається відкрите око, в масонстві він називається «Промениста Дельта». Саме зображення ока в трикутнику запозичене з християнства, де цей знак є символом «Всевидючого Ока» провидіння, а трикутник символізує Трійцю. Промениста Дельта нагадує масону про всепроникнення Творця. 

Одним із символів масонства також є висок — символ прагнення до досконалості, рівень — символ рівності, косинець — символ врівноваженості і примирення незмінного прагнення до досконалості з реально досяжним, циркуль — символ помірності і розсудливості, а також прагнення до вищого і духовного, кельма — символ зміцнення братерських зв'язків, камінь й молоток. 

 

Масонство в Україні

В Україну масонство проникає наприкінці 18 сторіччя через Польщу, Росію та безпосередньо із західноєвропейських держав. У зв'язку з цим Галичина та Правобережжя перебували під впливом польських масонів, а Лівобережжя та Слобожанщина — російських.

За характером діяльності масонські майстерні не були однорідними. Харківська ложа не займалася політикою і діяла у межах релігійно-етичного напряму. Її члени піклувалися про самовдосконалення і вдосконалення ближніх. Полтавська ложа активно залучала своїх членів до громадсько-політичної діяльності.

На сьогоднішній день на території України діє тільки одна регулярна масонська організація визнана світовим масонством: Велика Ложа України. 

Відомі світові діячі — масони

Вольтер

Вольфганг Амадей Моцарт

Франклін Рузвельт, президент США з 1933 по 1945

Вінстон Черчилль

Георг VI, король Великої Британії з 1936 по 1952

Олександр Пушкін

Бенджамін Франклін

Джордж Вашингтон

Михайло Грушевський, голова Центральної Ради УНР