Публікації

Микола Бажан — архітектор і скульптор у мистецтві слова

Зображення
  Ще в студентські роки видав свій перший друкований вірш "Сурма юрм", котрий було надруковано в «Жовтневому збірнику панфутуристів». Трохи згодом вийшла його перша збірка «Сімнадцятий патруль», в якій було відображено події в Україні 1917-1920 років.  Через деякий час Микола Бажан потрапив у поле зору НКВС як один із найбільш друкованих і найталановитіших поетів в Україні. Аби врятувати своє життя та писати, був змушений славити режим та вождів радянського союзу. У 1929—1932 роках працював редактором у студії Всеукраїнського фотокіноуправління. Був головним редактором «Української радянської енциклопедії» та ініціатором укладання «Шевченківського словника». У 1950—1970 рр. продовжував активну літературну діяльність. На його творчість мала вплив поезія Лесі Українки та Павла Тичини, а Леся Курбаса він вважав своїм натхненником. Будучи головою правління Спілки письменників України, під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репр...

Євген Адамцевич — великий музикант, що змушений був доживати свої дні в жебрацтві

Зображення
Народився в Солониці під Лубнами у родині станційного службовця. На другому році життя від вітряної віспи втратив зір. Його мати захоплювалася драматичним мистецтвом і часто возила хлопця на вистави до Ромен, де був театр. Тоді хлопець переживав найщасливіші дні свого дитинства. Батько мав чудовий голос і любив співати українських пісень, що дуже подобалися малюкові. В одинадцять років його віддали до школи сліпих у Києві, де він зарекомендував себе як один з найкращих учнів. Але, переїхавши із села Солониці в Ромни, батьки забрали сина додому. Навчався Євген у генія музичної думки Мусія Олексієнка, автора думи "Про Марусю Богуславку". За словами віртуоза, дуже шкодував, що він не встиг вивчити оригінальні твори свого наставника.  У 1920-ті роки Ромни залишалися визначним регіональним культурним центром. Тут діяв драматичний театр, був значний осередок кобзарів, які виступали зі сцен палаців культури, клубів. Виступав з 1927 року в складі Миргородської капели бандуристів та с...

Зеленяк

Зображення
  Сьогодні мені пощастило побачити птаха, який на секунду здався мені канаркою. Зеленяк сидів разом із горобцями на гілці шипшини біля сусідського двору і смакував червоною м’якоттю. Місяць тому я навряд чи побачила б цього птаха, зростом трохи більшого за горобця, з міцним дзьобом: на тлі ще зеленого і вже  жовтого листя його важко було б помітити. Та сьогодні ніщо не заважало мені роздивитися зеленяка. Ці птахи не бояться людей, тому є частими гостями в садах та парках. Восени вони об'єднуються у зграю, що ввечері збирається разом на дереві, а на ніч поодинці ховаються чагарнику, де ще довго стрибають з гілки на гілку в пошуках зручного місяця для сну. До середини жовтня більшість цих птахів відлітає на зимівлю. Та деяких можна зустріти в наших краях до кінця листопада. А якщо комусь із птахів пощастить знайти місце, багате ягодами та насінням, тоді вони, як і мій сьогоднішній знайомець, стають частиною зграї горобців (своїх родичів) і залишаються зимувати.(с)З Інтернету

Українець, який розшифрував писемність майя

Зображення
 Юрій Кнорозов — етнограф, історик, лінгвіст, перекладач. Українець відомий світові як дешифрувальник писемності народу майя, хоча жодного разу не відвідував Мексику. Написи абеткою народу майя або ієрогліфами датуються приблизно ІІІ ст. до н. е. Прийшовши на ці землі, іспанські завойовники, які були католиками, фанатично знищували писані бібліотеки майя та ацтеків. Тож збереглися лише лічені екземпляри цих текстів: Паризький, Мадридський і Дрезденський. Кнорозов вивчав лише ці три джерела, практично не виходив із кабінету п’ять років і зробив те, що досі не вдавалося нікому. Під час захисту дисертації на тему «Повідомлення про справи в Юкатані» Дієго де Ланди як етно-історичне джерело» український науковець показав, як він розшифрував писемність майя: її ключова ідея полягає не в літерах чи окремих словах, а в складах. Доповідь Юрія Кнорозова тривала менше 4 хвилин, а комісія постановила одразу призначити йому ступінь не кандидата, а доктора наук. Сьогодні в Південній Америці існу...

Конкурс ім.П.Яцика

Зображення
 1. Приклади творів 1.1. Напишіть твір-пораду однолітку (до 1,5 сторінки), взявши за основу афоризм Г. Сковороди  « Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе, ходитимеш у темряві… » 1.2. Який вид спорту тобі подобається найбільше? Напиши про це  замітку  у шкільну газету.       Уведи в текст не менше 10 спортивних термінів. 2. Практичні завдання 2.1.  Поширте речення дієприкметниковим, дієприслівниковим зворотами, однорідними обставинами, вставним словом. На місці крапок впишіть епітети. Підкресліть відповідними членами речення звороти.  Дієприкметниковим зворотом  називають дієприкметник разом із залежними від нього словами.  Дієприкметниковий зворот  у реченні завжди виконує роль поширеного означення. Наприклад,  Море мовчало зовсім,  приспане тихою ласкою ночі. Дієприкметниковий зворот  може стояти як перед означуваним словом (препозиція), так і після нього (постопо...

Конкурс ім.Т.Шевченка

  Варіянти творчих робіт: 1. У «Щоденнику» Тарас Шевченко писав: «О, моя бідна, моя прекрасна батьківщино! Чи скоро я буду дихати твоїм живущим, солодким повітрям?». Відірваний від отчої землі поет невимовно тужив за нею. Напишіть твір-роздум про Україну як благословенний край митця. У тексті використайте й підкресліть однорідні підмети та присудки. Уведіть у текст риторичне запитання (підкресліть його в тексті). Використайте цитати (не менше 2) із творів Т. Шевченка.   2. Віра Науменко писала: "Хто у світі знає Україну – той любить Тараса Шевченка, хто любить Тараса Шевченка – той знає Україну".  У формі висловлювання доведіть або спростуйте цей вислів (обсяг – до 1,5 сторінки).   3. Укладіть образок (уявну картинку) "На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає". Твір-образок - невеликий художній твір (перев. прозовий), побудований на матеріалі якогось конкретного життєвого факту чи події   4. Напишіть...

Т.Г.Шевченко

 Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р; 9 березня 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) — 10 березня 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український письменник, класик української літератури, мислитель, художник. Національний герой і символ України. Дитинство та юність Тарас Шевченко народився 814 року в селі Моринці Київської губернії. Був третьою дитиною селян-кріпаків Григорія Шевченка та Катерини Якимівни після сестри Катерини (1804 — близько 1848) та брата Микити (1811 — близько 1870). За родинними переказами, Тарасові діди й прадіди з батьківського боку походили від козака Андрія, який на початку XVIII століття прийшов із Запорізької Січі. Батьки його матері, Катерини Якимівни Бойко, були переселенцями з Прикарпаття. 1816 року сім'я Шевченків переїхала до села Кирелівка Звенигородського повіту, звідки походив Григорій Іванович. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі. 1816 року ...

Серце і розум

 Переконання, згідно якого пізнати свій обов'язок означає пізнати істину - не тому, що маєш добре серце, а тому, що маєш розум, - походить ще з античності. Платон зберіг для нас думку Сократа, що моральність залежить від знань: погані люди є такими, бо не знають добра. Аристотель, критикуючи цю точку зору і надаючи важливе значення вихованню та звичці, все ж робить основою добродійства "правильне судження". Стоїки вірили в природній закон, свій зв'язок з яким всі розумні люди бачать завдяки своєму розумові. Апостол Павло теж відіграє дуже цікаву роль в нашому сюжеті. Його вислів у посланні до Римлян (2:14), що закон "написаний в серцях" навіть в язичників, що "закону" не знають, цілковито узгоджується з уявленням стоїків, протягом віків так і розуміли. Весь цей час слово "серце" не мало лише емоційних асоціацій. Єврейське слово, для перекладу якого Павло вибрав слово кардіа, значно ближче до розуму (mind); латиною cordatus - не чуттєва лю...