Переказ, 6 клас

 Незвичайна кімната

   Бабуся Катря мовчки провела дівчат через скляну веранду до передпокоїв, а потім – до їхньої кімнати. Підлога в будинку була застелена ретельно виметеними килимками та доріжками.

Мілана заходилася роздивлятися кімнату, а Зоряна підскочила до ліжка, що стояло праворуч круглого, покритого вишитою скатертиною столу, й виголосила:

- Я буду спати тут!

-А я тут, - кинулася Мілка до другого ліжка. Хоча могла й не встрявати в естафету, тут же тільки два ліжка. На кожному по стосу подушок – від великої до найменшої. Ці стоси прикриті відрізами мереживного тюлю.

Ошатна, світла, чиста кімнатка. Вікно завішене прозорими фіранками. А зверху шторки – теж із вишиванням: братчики, здається. Як тут цікаво: усе таке чепурне, незвичне! Пічечка викладена темно-коричневими кахлями – ну копія плиток шоколаду. А на столі в темно-синій вазі стоять жовтаві чорнобривці. Це так не схоже на кімнату Мілани з рожевими французькими шторами, розкладним диваном і біло-перламутровим пеналом для одягу й книг.

Шкода, що не було шафи. Куди ж повісити свій одяг?

Мілана звела очі догори й побачила над ліжком чорно-білий портрет. Носата жінка з примруженими очима дивилася на неї так, як дивляться відьми на своїх жертв. Такий проникливий погляд, що здається: вона знає все.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Олександр Олесь "По дорозі в казку"

Леся Українка. "Contra spem spero!"

Леся Українка "Лісова пісня" 1911, Грузія, м.Кутаїсі