Леся Українка і Біблія

«Леся Українка у 19 років захоплюється перекладом книги пророка Єзекіїля. Маючи Біблію французькою мовою вона, після перекладу частини цієї книги, радиться у листі зі своїм дядьком Михайлом, що жив тоді у вимушеній еміграції, в Софії, Болгарія. «Порадьте мені: оце хочу собі купити Біблію, та не знаю, яку краще, чи грецьку, чи слов’янську, - думаю, грецьку краще. Звісно, гебрейська була б найкраща, та що ж, коли не знаю по гебрейськи. В Біблії, окрім всього іншого, маса грандіозної поезії, і мені скучно, коли я довго її не читаю». За порадою дядька Михайла Драгоманова, вона перекладає книги Біблії «Після історичних книжок теж бракує добрих перекладів Святого Письма, але сьому хутко дасться рада…», пише вона у листі до дядька. Їхня спільна мета – донести Істину, яка за їхніми словами, «не зіпсована попівськими тлумаченнями», до своїх співвітчизників. Вона надавала великого значення Біблійним сюжетам,за якими написала твори: «Самсон», «Грішниця», «У пустині», «Саул», «Дочка Ієфая», «Напис у руїні. Ізраїль в Єгипті»; та на теми християнській історії: «У катакомбах», «На полі крові»; «З мене, може, вийшов би порядний студент теолог, бо я спосібна «втравитись» у такі речі», пише Леся до своєї родини у Софії. 

С. Козакевич: «Відома та невідома Л. Українка»