Український геній світового балету

З дитинства Серж Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, грав на скрипці, а також відвідував клас фортепіано в Київській консерваторії.

У свої 17 Сергій вступив у балетну школу і там його помітив засновник і художній керівник «Ніжинського балету" Сергій Дягілев. Через сумлінну працю і фанатичну любов до танцю Серж  швидко став першим солістом «Ніжинського Балету». Згодом очолив балетну трупу паризької «Гранд-Опери». Більше 30 років  Серж Лифар пропрацював у цьому театрі. Спочатку був його солістом і хореографом, а потім і педагогом.

Пізніше Лифар заснував у Парижі інститут хореографії, ввів курс історії й теорії танцю в Сорбонні, був ректором університету танцю і почесним президентом національної ради танцю при ЮНЕСКО. Він товаришував із багатьма художниками, серед яких були Пабло Пікассо, Жан Кокто, Кассандр (Адольф Мурон), Марк Шагал, які оформили багато його спектаклів.

 У 65 років у талановитого киянина проявився талант художника.  У 1972—1975 роках виставки картин Лифаря користувалися великою популярністю в Каннах, Парижі, Монте-Карло, Венеції. Він залишив після себе понад сотні оригінальних картин і малюнків. 

Серж Лифар обожнював книги. Зібрав одну з найцікавіших в Європі бібліотек, яка складалася зі стародруків XVI-XIX ст. 

Україна і Київ до кінця життя залишалася світлою мрією Лифаря. За своє життя Серж Лифар тільки один раз побував у Києві і це було для нього великим щастям. 

 

При врученні Ордену Почесного Легіону, Шарль де Голль вже вкотре запропонував Лифарю стати громадянином Франції, Лифар відповів: «Я українець і цим пишаюся». 

Пам'ятаймо видатного киянина та "Бога танцю" Сержа Лифаря!