Персько-таджицька поезія
1. Ознайомтеся із матеріалами таблиці, перегляньте відео.
Персько-таджицьку культуру епохи середньовіччя називають мусульманським Відродженням
Омар Хаям (1048- 1131) | Рудакі (бл. 860—941 рр.) | Гафіз (бл.1325—1389 \ 1390 рр.) |
мусульманське Відродження | ||
"Поет-гуманіст Сходу". «Перекладач думок неба на мову людей». "Вчений муж століття", "Доказ істини", "Знавець грецької науки", "Цар філософів Сходу і Заходу" Перський поет, математик, філософ, вчений. Писав рубаї. Основні теми рубаї: життя і смерть; сенс буття; кохання, насолода земним життям | "Султан поетів". Перський і таджицький поет, засновник персько-таджицької літератури. Писав бейти, газелі, рубаї Основні теми: краса природи, кохання, радощі життя, філософські роздуми про людину та її існування, моральні якості людей | «Гафіз» означає «той, що зберігає у пам’яті» (знав Коран напам'ять) Мав прізвисько: Шекерлеб («цукрові вуста») Перський і таджицький поет, народний співець. Писав газелі. Збірку його газелей називають "Диван" Основні теми: любов, вино, краса природи та троянд.
|
Рубаї (збірна форма — рубайят) — чотиривірш філософського або любовного змісту. Схема римування: АА-А (-холостий рядок) Бейт — двовірш, в якому міститься певна закінчена думка. Газель — ліричний вірш, що складається не менш як із трьох, але не більш як із 12 бейтів. Основний зміст — любов, туга закоханого, філософські медитації. | ||
Коментарі
Дописати коментар