Передмова до Хронік Нарнії. Лев, Біла Відьма та шафа. Люсі Барфілд

Якось маленький Джонатан М'юхлю написав Льюїсу з Коннектикуту. Він розповів, що йому вже вісім, і що йому сподобалися всі сім нарнійських книг. Далі він пише побажання: "Сподіваюся... невдовзі ви напишете ще одну, інакше, що я читатиму, коли мені виповниться дев'ять, десять, одинадцять і дванадцять?"

До Люсі Барфілд

Моя люба Люсі,

цю історію я вигадав для тебе, та навіть не уявляв, що дівчатка ростуть швидше за книжки. І тепер ти вже завелика для казок, а доки ця книжка вийде у світ, вже станеш зовсім дорослою. Та зрештою ти станеш дорослою настільки, що знову читатимеш казки. Тоді візьмеш цю книжку з полиці, зітреш з неї порох і таки скажеш мені, якої ти про неї думки. Можливо, тоді я вже буду трохи глухуватий і застарий, щоб щось чути й тямити, та однак я залишатимусь твоїм люблячим хрещеним.

К.С. Льюїс

Передмова до Хронік Нарнії.

Лев,  Біла Відьма та шафа

Одним з найближчих друзів Льюїса був його ровесник, англійський філолог-лінгвіст Оуен Барфілд (1898-1997). Дружили вони з студентських оксфордських років (1919). Джек вважав Барфілда, другом "першого класу", в своїй автобіографії "Захоплений Радістю" він називає Барфілда "другим другом", що "сперечається з тобою у всьому, ... повна протилежність...  Здається, він змінив мене набагато більше, ніж я його"

..."Хроніки Нарнії" Льюїс присвятив прийомній дочці Барфілда - Люсі. Її ім'я носить і одна з героїнь Нарнії - Люсі Певенсі. Люсі була похресницею Льюїса. Крім неї у Барфілдів було ще двоє прийомних синів. Люсі займалася бальними танцям, викладала гру на фортепіано. В тридцятирічному віці їй поставили жахливий діагноз - розсіяний склероз. Барфілди десятиліттями боролися з хворобою, яка приковувала їхню дочку спочатку до дому, а потім до клінічного ліжка. Оуен захоплювався силою духу Люсі у її боротьбі з хворобою. Сам він дожив майже столітнього віку і помер у 1997 році.