УНІКАЛЬНІСТЬ І МАЙСТЕРНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА І СКУЛЬПТОРА ОЛЕКСАНДР АРХИПЕНКА

Хто чув про Олександра Архипенка? Відомий у світі киянин, чиє ім’я в сучасному мистецтві насправді значить не менше, ніж ім’я Пікасо. Бо завдяки Олександру Архипенку в скульптурі починає розвиватися і отримує взагалі своє звучання й бачення — кубізм. Олександр Архипенко – один із основоположників кубізму в скульптурі.

У чому унікальність його робіт? Вони з різних точок дуже змінюють свою пластику. Вони неначе танцюють, коли ви ходите навколо них. Вони визначаються динамікою, лаконічністю композиції й форми; він запровадив у скульптурі поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об’ємні рухомі конструкції. Одним із перших Архипенко використовував експресивні можливості «нульової», наскрізної форми — такою є пустота між піднятою рукою в скульптурі «Жінка, що вкладає волосся»

У тисяча дев’ятсот тридцять третьому році, в Чикаго, проходить світова виставка “Століття проґресу”. Кожна країна намагається показати найпрогресивніше, найкрутіше, що вона має. В України вперше є свій великий павільйон. На нього скидаються коштами діаспора, меценати. Саме там представляють роботи Архипенко. У нього було понад сто п’ятдесят виставок лише в Сполучених Штатах Америки. Він виставлявся разом з Пікасо та Малевичем.

Твори Архипенка зберігаються в багатьох музеях світу, а також у Національному художньому музеї України, Національному музеї у Львові; їх мають за честь експонувати найпрестижніші музеї та галереї світу: Центр Помпіду в Парижі, музей Modern Art та галерея Соломона, Гугенгайма в Нью-Йорку, музеї Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва, Праги, Москви.

Дуже шкода, що ми рідко згадуємо про таких видатних людей українського походження. Адже, не шануючи своє коріння, не визнаючи своїх талантів, ми приречені їх втрачати.

Євгенія Зіньковська,

студентка Інституту журналістики Університету Грінченка