Комічне

Серед комічного можна виокремити такі два основні жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка) та сатиру (байка).

Гумор – доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліків поведінки тощо.

Сатира – гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

Серед гумористичних творів широкою популярністю в українського народу користуються такі:

• Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням.

Н-д: Пряма мова

— Що таке пряма мова? — запитує вчителька Василька.

— Ну, це коли людина про щось говорить відверто!

— Наприклад?

— Я не вивчив уроку.

• Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гуморис­тичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зве­дене до простих і умовних стосунків.

Байка

КУРКА ТА ЛИСИЦЯ

Якось зранку в поле вийшла

Курка погуляти –

На сонечко подивитись,

Їжі пошукати.

Тільки щось знайшла в травиці,

Дзьобик свій відкрила,

Як з’явилася лисиця,

За горло вхопила.

- То вже кінець мені буде?!

– Курка загорлала.

 - Я ж іще, лисичко люба,

Та і не снідала.

Вдома ждуть мене курчата

– Пухкенькі клубочки.

Я їм і за маму, й тата

– І синам, і дочкам.

 Випустила курку лиска:

- Кажеш, маєш діти?

Маю й я, то може будем

Сім’ями дружити?

- Буду тільки рада тому

 – Дружбою твоєю.

- То веди мене додому,

Познайом з сім’єю.

Сполошилась курка сіра:

- Що воно робити?

Як приведу в хату звіра,

Згину я і діти.

Та й згадала, що капкан є

В саду, біля хати.

 Ставив ще торік господар,

Щоб тхора злапати.

- Поведу я рудохвосту

Городом до саду.

Попаде лисиця просто

В тхорячу засаду.

Вголос мовила:

 - Ходімо, дорога лисице,

Є гостинці в мене в сховку,

Прийму, як годиться.

От пішли вони городцем

Та до зелен-саду.

Курка піднялась, лисиця

Попала в засаду.

 - Ой-ой! Згинути я можу!

 Ой! Рятуй, благаю!

- Чим же я тобі поможу?

 Сил таких не маю.

Зате встигла зрозуміти,

Не скінчивши й школи:

Лиси із курми дружити

Не будуть ніколи!

• Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.

• Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жар­тівливою тональністю.

Гумореска Аркадія Музичука "Два Миколи"

На уроці два Миколи

Про майбутнє мріють:

— Я відразу після школи

В фермери повіюсь.

Цього я давно чекаю,

Хочу жить в достатку.

Продам м’ясо —

і придбаю

Тракторця спочатку.

Через рік на «мерседеса»

Зароблю спокійно.

Бо для фермера колеса —

Це завжди надійно.

Оженюся на Марічці,

 Будинок збудую...

 — Ну, тоді я стану слідчим

 І все... конфіскую.

• Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудова­ний на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

Свиня свинею

Степан Руданський

Несе мужик у ночовках

Додому свячене:

Яйця, паску, і ковбаси,

Й порося печене.

І порося, як підсвинок,

Та ще й з хроном в роті.

Несе, бідний, та й спіткнувся

У самім болоті.

І схибнулись нові ночви,

Затряслось свячене,

І в болото покотилось

Порося печене.

Глянув мужик на болото,

Посвистав до лиха,

Одвернувся, набік плюнув

Та й промовив стиха:

«Та свиня таки свинею!

Правду кажуть люди:

Святи її, хрести її —

Все свинею буде!»

• Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гуморис­тичному плані.