Український геній кібернетики і математики

Віктор Глушков змалечку мав гострий розум та жагу до знань. Вже в середній школі оволодів основами вищої математики та квантової механіки, яку вивчали на старших курсах у вузах. 

Після закінчення навчання його увагу привернув новітній напрямок науки  – створення обчислювальної техніки, кібернетика. Це й стало справою всього життя.

Глушков увійшов в історію ІТ як розробник теорії цифрових автоматів, творець багатопроцесорних макроконвеєрних суперЕОМ, організатор Інституту кібернетики АН України. Під його керівництвом було сконструйовано серію електронно-обчислювальних машин (ЕОМ): «Київ», «Мир», «Дніпро»,  «Львів»,  «Промінь».  Які чудові українські назви, правда?! Жодна з цих машин не поступалася найкращим зарубіжним зразкам! В ЕОМ «Київ», наприклад, знайшов своє практичне втілення важливий напрям теоретичних пошуків В. Глушкова — штучний інтелект. А «Мир» стала прототипом сучасних персональних комп’ютерів. Успіх та слава Глушкова були разючими! Від провідних наукових інститутів світу надходити сотні запрошень читати лекції та співпрацювати. Однак Глушков завжди повертався до Києва. В Україну!

Практично всі розроблені  за його керівництва ЕОМ не поступалися закордонним аналогам і мали оригінальну архітектуру. І лише на початку 80-х, після смерті Глушкова, срср перейшов на копіювання закордонних аналогів обчислювальної техніки, що згодом призвело до безповоротного відставання радянських комп’ютерів від закордонних.

Головним дітищем Глушкова була «Загальнодержавна автоматизована система» (ЗДАС). Вчений задумав створити по всій території срср сітку обчислювальних центрів та об’єднати їх в одну мережу. Щоб оперативно збирати, обробляти та аналізувати дані з усіх підприємств та автоматизовано керувати економікою держави. Вчений планував створити мережу із 20 тисяч комп’ютерів, які мали бути пов’язані з одним головним комп’ютером. А ще в цій системі мали бути задіяні «електронні» гроші! Як можна було здогадатися, це мав бути фактично Інтернет – система зв’язаних комп’ютерів, які обмінюються даними. І сталося б це на десяток років раніше за появу ARPANET – першої комп’ютерної мережі у США. 

Однак доля геніального винаходу Глушкова була драматична: керівництво держави побоялось перебудовувати методі господарювання, а тим більше поступатися частиною влади комп’ютеру. Проект заблокували. Глушков до кінця життя намагався «проштовхнути» хоча б частину своїх ідей у реалізацію. Дещо й вдавалось, однак час було втрачено безповоротно.

Віктор Глушков був справжнім генієм, чиї ідеї набагато випередили свій час!