🎨 Художник-рекордсмен, який за життя створив 11 тисяч картин!

січня 20, 2022

Сьогодні згадуємо художника-баталіста, графіка, книжкового ілюстратора Миколу Самокиша.

Видатний українець був нащадком козаків. Народився в Ніжині на Чернігівщині. Сім’я була нужденна, а тому захоплення сина малюванням ніяк не підтримувалось. Юнак малював потайки, вуглинкою на клаптях паперу. Під час навчання в Ніжинській гімназії ще й часто отримував покарання карцером за «надмірне захоплення» малюванням.

Однак жага до творчості не зникла, і Микола вступив до Санкт-Петербурзької академії мистецтв. Талант студента був винагороджений: за роки навчання в Академії він мав 7 медалей, а за дипломну роботу отримав Велику золоту медаль Академії мистецтв та стипендію на навчання в Парижі.

У 1884 році картину молодого художника придбав П. Третьяков для своєї галереї. Що означало великий успіх, визнання і шанс стати «відомим російським художником». Але...

Але Самокиш лишився українцем! Кожного літа приїжджав в Україну на пленери, обійшов із товаришами пішки всі козацькі січі! Результатом став цикл картин, на яких відтворено історичні події, життя та побут українського народу, а головні персонажі - українські козаки та їх ватажки (Максим Кривоніс, Іван Богун, Богдан Хмельницький). Попри це, найбільше на полотнах Самокиша зображено коней. Дуже вже любив їх!

«Навіть заморена шкапа на скаку виглядає живописно!», – казав він.

У спадщині Самокиша й численні книжкові ілюстрації. Кілька тисяч! Це оповідання Марка Вовчка, повість «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького, «Дума про Джуру», «Тарас Бульба» М. Гоголя, альбоми з історії України та багато-багато інших.

З 1928 року Самокиш жив і творив у Сімферополі, де заснував власну художню студію. Відомо, що під час окупації Сімферополя в Другу світову війну Микола Самокиш співпрацював із бандерівським підпіллям, хоч і був у вже поважному вісімдесятирічному віці…Однак звільнення міста не дочекався та помер 18 січня 1944 року. Не дожив до щасливих днів перемоги, в яку він палко вірив.

На сопці після бою