Додаткові вправи. Орфографія.

 1. Ненаголошені голосні. Теорія

ТАКОЖ літеру Е пишемо, якщо: 

1. При зміні слова сумнівний звук чергується з І: осені - осінь; 

2. У суфіксах -ен-, -енк-, -еньк-, -ер(о), -есеньк-, -ечк-, -тель-: кошеня, зроблений, Ющенко, рученька, восьмеро, малесенький, книжечка, учитель.

2. Ненаголошені голосні. Вправи.

Вправа 1. Запишіть слова, вставляючи пропущені літери. Дроберіть, де це можливо, перевірні слова.

Розд..влятися, кр..вавий, стр..міти, т..рплячий, д..шевий, зб..р..гти, б..р..жливий, нем..лосердний, пов..ртатися, ущ..мити, неприм..ренний, справ..дливий, м..нулий, тр..мтіти, дзв..нить, ос..литися, зв..чайний, гр..міти, дж..р..ло, вс..р..дині, в..селка, ш..л..стіти.

Вправа 2. Уставте пропущені букви, поясніть правопис слів.

1. Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над собором, а вітер улігся, на сході краєчок неба холодного, кр..ваво ч..рвонів. 2. Гілки д..рев мокро бл..щали, зволожені по-в..сняному. 3. Кр..ло зорі рум'янить тучі у голубій дал..ч..ні. 4. Схололі в хмарах крап..льки води п..рлинами котилися в сади. 5. Під в..селкою у голубіні голуби л..тять. З пш..ничного поля Данило поглянув на той обш..р, який густіше проростав туманом та й зн..кав у тумані. У небі віт..р куч..рявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і зат..хає, й знов шумить.

3. Апостроф. Теорія

4. Апостроф. Вправи.

Вправа 3. У подані слова вставте, де потрібно, апостроф:

Черв_як, м_ята, миш_як, Григор_єв, узгір_я, бар_єр, Св_ятослав, В_єтнам, хутор_янин, торф_яний, дит_ясла, під_юджувати, дріб_язковий, Лук_ян, мавп_ячий, Д_юма, слов_янин, рутв_яний, без_язикий, р_яд, бур_як, кур_єр, К_юрі, п_єдестал, комп_ютер, б_рократ, ін_єкція, зів_ялий, Мін_юст.

Приклади правопису власних назв іншомовного походження:

Місто В'язьма, Марія Кюрі, Дюма, Мюнхен, Брюссель, П'ємонт, Шарль Монтеск'є, Гюго, Х'юстон, Руж'є, Шарль Фур'є, Заполяр'я.

5. Позначення м'якості приголосних. Теорія

М'ЯКИЙ ЗНАК ПИШЕМО

1. Після букв Д, Т, З, С, Ц, Л, Н (Де ти з'їси ці лини) та африкату ДЗ у кінці слова та складу: мідь, суть, дядько, молотьба.

2. Після Д, Т, З, С, Ц, Л, Н, ДЗ та Р перед О: дьоготь, дзьоб.

3. У суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-: близький, людськість, багацько.

4. У суфіксах -еньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: рученька, багатенько, голівонька, соколонько, малесенький, свіжісінький, тонюсінький.

5. У Р.в. мн. іменників жіночого роду м'якої групи І відміни (із закінченням -я): гривня - немає гривень; друкарня - немає друкарень;

     У Р.в. мн. середнього ІІ відміни на -ння, -це: бажання - бажань, серце - сердець (або серць)

5. У дієсловах дійсного (ІІІ особа: він, вони) і наказового способу (ІІ особа: ти, ви): він будить, вони будять; ти будь, ви будьте.

Не пишуть м’який знак у дієсловах, основа яких закінчується на губний, шиплячий приголосний або р: насип, ріжте, повір.

6. М'який знак у числівниках:

М'який знак пишеться:

1. У кінці числівників п'ять, шість, дев'ять, десять, від одинадцяти до двадцяти та в числівнику тридцять.

2. У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова: п'ятдесят, вісімдесят.

                                                     М'ЯКИЙ ЗНАК НЕ ПИШЕМО

1. Після Р у кінці складу або слова: вірте, кобзар, лікар тощо.

2. Після Н перед Ж, Ч, Ш, Щ м'який знак не пиши! (також після Н та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інший, кінчик, волинський, селянство.

3. Після м'яких приголосних (крім Л), якщо за ними йдуть інші м'які приголосні: вінця, кінцівка.

АЛЕ їдальня, кільце.

4. Якщо Ь вживається у формі Н.в. іменника, то він зберігається і в інших відмінках. Якщо його немає - то в інших теж не буде: Н.в. (хто? що?) Галька - Д.в. (дати) Гальці; Н.в. дівчинонька - Д.в. дівчиноньці; Н.в. галка - Д.в. галці; Н.в. сторінка - Д.в. сторінці.

ВИНЯТКИ З ПРАВИЛ:

Баский, боязкий, в'язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский, порский, різкий, бриньчати, доньчин, няньчин, неньчин, різьбяр, тьмяний.

6. Позначення м'якості приголосних. Вправи

Вправа 4. Уставте, де потрібно, знак м'якшення:

Бат..ківщина, шампін..йон (печериця), т..мяний, Пан..чишин, бояз..кіс..т.., Уман..щина, (у) жмен..ці, бал..зам, видел..ці, власниц..кий, нен..чин, змен..шити, вартіс..т.., бояз..кий, матін..чин, Покал..чишин, змен..шити, Гуцул..щина, уман..ський, війс..ко, Михал..чук, (у) каз..ці, вишен.., століт.., піс..ня, черкас..кий, вол..єр, ал..бінос, свіжісін..кий, пан..ство, куз..ня, лял..чин, кринич..ці.

Вправа 5. Від поданих іменників утворіть форму Д.в. або М.в. однини. 

Галка, монголка, футболка, Жмеринка, тарілка, вишенька, донька, хатинка, редька, вівсянка, брунька, перепілка, ненька, сопілка, яблунька, Оксанка, гуцулка.

7. Чергування голосних і приголосних. Теорія.

8. Чергування голосних і приголосних. Вправи.

Вправа 6. Замініть подані слова так, щоб у них відбувалося чергування О,Е з І чи О,Е з нулем звука.

Стіл, бік, двір, рідний, січень, спосіб, вечір, ночувати, дорога, перець, верболіз, біль, джміль, беру, дріт, вогонь, стерегти, червень, гора, свого, якоїсь, шостий, слово, творити, щебетання, міст, роги, овес, явір, політ, дзенькіт, невід, вісім, пиріг, щирість, Григір, батіг, всюдихід, шляхетність, шепіт, гусінь.

9. Чергування голосних і приголосних. Теорія.

ВИНЯТКИ: галицький - Галичина, Калуж - калужський, ацтек - ацтекський, Бангкок - бангкокський, Гельсинкі - гельсинкський, інки - інкський, казах - казахський, Мекка - меккський, Монако - монакський, Нью-Йорк - нью-йоркський, Саки - сакський, тюрк - тюркський, Ла-Манш - ла-маншський, Кембрижд - кембрижський.

ЗАПАМ'ЯТАЙ: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (бідолашний), соняшник, торішній.

9. Чергування голосних і приголосних. Вправи.

Вправа 7. Від поданих слів утворіть форми і нові слова з чергуванням г-з-ж, к-ч-ц, х-с-ш.

Берег, бік, вага, вільха, горох, дорога, друг, книга, кожух, крига, луг, мураха, пиріг, плуг, поріг, ріг, рік, ріка, рука, рух, щока.

Вправа 8. Утворіть від поданих слів

а) прикметники за допомогою суфікса -ськ-:

Сиваш, Запоріжжя, Збараж, таджик, Париж, Галич, чех, казах, Овруч, узбек, тюрк.

б) іменники за допомогою суфікса -ств-:

Козак, жінка, чумак, птах, товариш, парубок, ткач.

Вправа 9. Утворіть від поданих іменників прикметники за допомогою суфікса -ин(а).

Хмельницький, гайдамацький, івано-франківський, вояцький, черкаський, вінницький, львівський, миколаївський, галицький, кріпацький, гуцульський, солдатський, дрогобицький, козацький, турецький, уманський.

Вправа 10. Уставте пропущені літери.

Остро_кий, птахівни_тво, боягу_тво, Оде_ина, кріпа_на, воя_тво, Житомир_ина, Лейпци_кий (від Лейпциг), солда_кий, оренбур_кий, ескімо_кий, печені_кий (від печеніги), воло_кий (від волохи), коза_кий, бага_тво, збара_кий (від Збараж), вінни_кий, пра_кий (від Прага), криворі_кий, Доне_ина,   черка_кий, каза_кий, кавка_кий, товари_кий, бра_кий (від брат), товари_тво, убо_тво (від убогий), францу_кий.  

Вправа 11. Запишіть слова, замість крапок поставте літери Ч або Ш.

Сма_ний, соня_ник, міся_ний, пшени_ний, ру_ник, врані_ній, серде_ний (бідолашний), міро_ник, півні_ний, рі_ний, залізни_ний, моло_ний, безпе_ний, дові_ний, ру_ниця, торі_ній, нару_ники.

10. Чергування у-в, і-й-та, з-із. Теорія.

У – В не чергуються:

1. у словах, що вживаються тільки з в або тільки з у:
   * вдача, вклад, вправа, вступ (удача, уклад, управа, уступ – з іншим значенням);
   * взаємини, влада, власний, властивість, вплив і т. ін.;
   * увага, ударник, узбережжя, указ, умова, усталення, установа, уява, а також у похідних утвореннях:
   * вступний, владар, уважність та ін.;

11. Чергування у-в, і-й-та, з-із. Вправи.

Вправа 12. Уставте пропущені літери у\в.

Дістатися берега _плав, перетнув _плав, піднятися _гору, поглянув _гору, почав _тюжити, почала _тюжити, важко _піймати, зміг _піймати, захотіла _плинути, захотів _плинути, яскраво _являти, припинив _являти, дбайливе _порядкування, алгоритм _порядкування, мистецтво _правління, залишитися без _правління, переконливо _прошувати, готовий _прошувати, швидка _рбанізація, бажав _рвати, бажала _рвати (ввірвати), наказ _регулювати, наказали _регулювати, запропонував _резонити, намагання _рівноважити, радий _рівноважити, молодий _рядовець, призначення _рядовця, вирішив _спадкувати, поспішала _спадкувати, якість _теплення, вчасне _теплення, працювати _п'ятьох, танок _п'ятьох, чай _прикуску з медом, ласувала _прикуску з медом, крутий _клон, котитися під _клон.

Вправа 13. Запишіть словосполечення, вставивши потрібний прийменник у\в.

Побувати (у,в) Ірландії, плавати (у,в) океані, жила (у,в) Оренбурзі, служив (у,в) армії, сидіти (у,в) автобусі, працювати (у,в) аптеці, погляд (у,в) майбутнє, відніс (у,в) хату, читала (у,в) газеті, зайшов (у,в) аудиторію, успіх (у,в) творчості, приніс (у,в) кишені, зустрітися м музеї, запитати (у,в) сестри, жити (у,в) Америці, бігти (у,в) сад, стояв (у,в) воді, лежала (у,в) лікарні, брати (у,в) борг, приїжджайте (у,в) Львів, зайшла (у,в) магазин, потреба (у,в) спілкуванні, приходила (у,в) четвер, жити (у,в) Ірпені, вчитися (у,в) інтернаті, візьми (у,в) тумбочці, зайди (у,в) оптику.

Вправа 14. Уставте потрібні сполучники (і\й).

Марина (і\й) Остап, пам'ять (і\й) серце, квітли (і\й) одцвітали, війна (і\й) мир, троянди (і\й) виноград, купив (і\й) подарував, дощ (і\й) сніг, ручки (і\й) олівці, здав (і\й) забув, помідори (і\й) огірки, жоржини (і\й) айстри, прийшов (і\й) побачив, фрукти (і\й) овочі, Арктика (і\й) Антарктика, інститути (і\й) університети, батьки (і\й) діти, Ольга (і\й) Андрій, пам'ять (і\й) серце, на траві (і\й) квітках.

12. Спрощення в групах приголосних. Теорія.

Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, випускний, вискнути, рискнути.

    

13. Спрощення в групах приголосних. Вправи.

Вправа 15. Від поданих іменників утворіть прикметники.

Якість, швидкість, пропуск, уста, тиждень, честь, проїзд, совість, заздрість, масло (слн-сл) масний, пристрасть, щастя, ненависть, вартість, контраст, аванпост, баласт, доблесть, зап'ястя, випуск, захист, кількість.

Вправа 16. Вставте пропущені букви, де необхідно.

Чес_но, бряз_нути, зап'яс_ний, кіс_лявий, піз_но, ус_но, баланс_ний, наміс_ник, капос_ний, учас_ник, фашис_ський, тиж_невий, сер_цевий, мас_ний, щас_ливий, якіс_ний, почес_ний, студенс_во, улес_ливий, ціліс_ний, хвас_ливий, рідкіс_ний, компос_ний, буревіс_ник, виїз_ний, випус_ний, щас_ливий, хворос_няк, пес_ливий, плюс_нути, реміс_ник, тріс_нути, шіст_надцять, зловіс_но, бриз_нути, заздріс_ний, аген_ство.

12. Подвоєння на подовження приголосних. Теорія.

1. Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), законний (закон+ний), годинник (годин+ник), розрісся (розріс+ся), піднісся (підніс+ся), юннат (юний+натураліст), страйкком (страйковий+комітет).

2. Подвоюється н у наголошених суфіксах - е́нн(ий), - а́нн(ий): страшенний, здоровенний.

3. Подовжуються м’які зубні і пом’якшені шиплячі приголосні, якщо вони стоять між двома голосними: знаряддя, чуття; тінь— тінню, сіль — сіллю, Ілля, суддя.

14. Подвоєння на подовження приголосних. Вправи.

Вправа 17. Поясніть правопис поданих слів.

Збіжжя, колосся, наддніпрянський, життя, волосся, юннат, відділ, суддя, гіллястий, зілля, заввишки, ззаду, військкомат, роззброїти, годинник, письменник.

Вправа 18. Уставте, де потрібно, пропущені букви.

Востан_є, спі_відношення, пі_данство, напі_відчинений, незмін_ий, швидкоплин_ість, натхнен_ий, письмен_ий, ві_далік, буден_ий, глибин_ий, нескінчен_ий, пі_добрюватися, щоден_ик, во_з'єднання, ро_зутий, спин_ий, підняс_я, _вібрати, незлічен_ий, спі_вітчизник, _вижатися, ві_даленість, бов_аніти, ві_дзеркалювати, удаван_ий, письмен_ик, нездолан_ий, осін_ій, невпізнан_ий, неоцінен_ість, безсон_ий, ві_дзвеніти, пісен_ий, доніс_я, надбан_ий, бе_застережний, обе_зброїти, війсь_комат, старан_ість, нужден_ий, гуман_ий, о_битий, за_вишки, вогнен_ий, пташин_ий, вимушен_ий.

15. Правопис префіксів. Теорія

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: префікс ЗІ- вживаємо коли корінь слова починається з кількох приголосних звуків: зібгати, зіщулитися, зів'ялий, зім'яти. У деяких словах префікс ЗІ- чергується з ЗО-: зігрівати і зогрівати, зімлявати і зомлівати.

16. Правопис префіксів. Вправи

Вправа 19. Від поданих слів утворіть слова із префіксами з-, с-, зі.

Лизати, казати, щулитися, формувати, ховати, формувати, ховати, питати, фотографувати, качати, мити, ходити, тиснути, ліпити, горнути, формулювати, куштувати, трясти, тверднути, цідити, фальшивити.

Вправа 20. Додайте до поданих слів префікси роз-, без-, від-, над-, об-, під-.

Нести, різати, кинути, дати, вантажити, ламати, колоти, будувати, писати, їхати, єднати, сипати, совісний, відповідальний, жалісний, грамотний, господарний.

Вправа 21. Доберіть до поданих слів слова з префіксами пре-, при-.

Мудрий, шитий, будувати, глибокий, морозити, кордон, хороший, бігти, милий, добрий, вабити, дивитися, гнати, міський, доброго, дбати, завзятий, славний, хилитися, чудовий, чесати.

17. Правопис суфіксів. Теорія

1. У суфіксах іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е),-иськ(о) завжди пишемо и: братик, ударник, ударниця, родич, Петрович, житнище, житнисько.

При творенні нових слів буква и в цих суфіксах зберігається: кошик — кошичок, рушник — рушничок, палиця — паличка, терлиця — терличка. 

Виняток становить лише слова далеч (бо дале́кий).

2. У словах із зменшено-пестливим значенням вживаються суфікси -ечк-, -еньк, -есеньк-, у яких завжди пишемо е (цей звук може з’являтися й випадати): стрічка — стрічечка, донька́ — донечка, віконце — віконечко, рука — рученька, лице — личенько, білявий — білявенький, більший — більшенький, рідний — ріднесенький. 

3. Пишеться буква и у суфіксі -ин(а):
а) в іменниках жіночого роду: долина, далина, довжина, мілина, чужина, ярина́ , городина, бувальщина, козаччина.
б) в іменниках чоловічого роду типу харків’янин, росіянин, татарин (у множині суфікс -ин- у них випадає: харків’яни, росіяни, татари).
в) у присвійних прикметниках: сестра — сестрин, баба — бабин, свекруха — свекрушин, невістка — невістчин.

В усіх інших випадках вживаються суфікси –ен-, -ен(я), -енн(я), у яких пишемо букву е, а саме:
а) суфікс -ен- у дієприкметниках: утворений, зачинений, вражений, нагромаджений, залишений;
б) суфікс -ен(я) в іменниках середнього роду IV відміни: зайченя, кошеня, цуценя, пташеня, рученята;
в) суфікс -енн(я) в іменниках середнього роду, утворених від дієслів: звернення, мислення, оголошення, попередження;
г) суфікс -ен- в іменниках імена, племена, письмена.

4. Завжди пишеться и в ненаголошеному суфіксі іменників середнього роду -ив(о) (вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці): мереживо, плетиво, паливо, куриво, печиво. Виняток становлять слова зарево, марево, мрево та рідковживані поетизми маєво (майво) і сяєво (сяйво), у яких виступає суфікс –ев(о).Завжди з буквою е пишуться суфікси -елезн(ий), -ер(о), -тель: довжелезний, товстелезний; п’ятеро, шестеро; вчитель, вихователь.

5. Суфікс -ов- пишемо у прикметниках (незалежно від наголосу), які мають перед ним твердий приголосний: вітровий, казковий, кварцовий. Також у прикметниках, що мають перед ним Ж, Ч, Ш, Щ, Й і в яких наголос падає на закінчення: грошовИй, гайовИй.

6. Суфікс -єв- перед м'якими подовженими Н, Т або Й: мовленнєвий, життєвий, алюмінієвий.

18. Правопис суфіксів. Вправи

Вправа 22. Утворіть іменники за допомогою суфіксів -ечк-, -ичк-, -ик.

Горб, вода, трава, доня, гніздо, вікно, першокласниця, сонце, племінниця, блюдце, пшениця, криниця, батько, канарейка, книга, кут, вовк, літо, розумниця, кіт, жартівниця, суниця, дощ, стрічечка, порадниця, кішка, сито.

Вправа 23. Уторіть прикметники за допомогою суфіксів -ов-, -єв-, -ев-.

Душ, кизил, дуб, калій, кварц, хвощ, фланель, черешня, соя, замша, верба, слива, вишня, яблуня, мальва, матч, ромашка, щавель, борщ, квасоля, жолудь, гелій, магній, підсумок, нікель, марля, бязь, емаль, натрій, ківш.

Вправа 24. Уставте пропущені букви. 

Лелеч_ня, вірмен_н, велич_на, печ_во, ожинн_к, пал_во, дрібнес_нький, город_на, подуш_чка, множ_на, копі_чка, жит_лька, дров_нята, пал_чка, дяд_чко, серед_на, жаб_ня, буз_на, вид_во, стеж_чка, мереж_во, кош_ня, вікон_чко, живопис_ць, галяв_на, замет_ний, пряд_во, блюд_чко, міс_во, свіж_на, вдесят_ро, враж_ння, віконн_ця, няньч_н, вдумл_вий, звелич_ний, виховат_ль, стривож_ний, ма_во, хмар_ще, вінничан_н, мар_во, сел_ще, вчит_ль, струж_чка.

19. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Теорія

1. Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей і предметів, пишуться з малої літери. так само пишуться загальні назви, утворені від власних імен (прізвищ): донжуан, ловелас, ментор, меценат, бонапартизм, мічурінець, баба яга.

2. В офіційних складених назвах органів влади, установ та організацій, товариств і об'єднань з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви: Міністерство освіти і науки України, Рада національної безпеки та оборони України.

3. Усі літери пишемо з великої літери пишемо у назвах найвищих органів влади і державних установ України: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

4. Назви посад, звань, учених ступеней, титулів, рангів, чинів тощо пишуться з малої літери: голова, декан, барон, герцог.

5. У неспеціальній літературі назви сортів рослин беремо в лапки і пишемо з малої літери: пшениця "золотоколоса", груша "парижанка". У спеціальній літературі в назвах сортів рослин перше слово (і всі власні назви) пишемо з великої літери: смородина Софіївська, огірок Корольок.

6. У астрономічних назвах усі слова, крім родових понять, пишуться з великої літери: Марс, Сатурн, зоря Альтаїр, сузір'я Великого пса.

7. Назви сторін світу зазвичай пишуться з малої літери. Якщо під цими назвами розуміються краї чи народи, тоді вони пишуться з великої літери: захід, південь; Далекий Захід, Західна Україна.

8. З великої літери пишеться тільки перше слово у назвах архітектурних пам'яток, замків, храмів тощо; кінотеатрів, театрів, музеїв, парків культури та відпочинку тощо; у нахвах партій та рухів: Золоті ворота, Коєво-Печерська лавра; Книжкова палата, Державний музей імені Тараса Шевченка, Народний рух України, Ліберальна партія України.

20. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Вправи

Вправа 25. Оберіть правильний варіант написання.

(З,з)олоті (В,в)орота, (П,п)олярне (К,к)оло, (О,о)рганізація (О,о)б'єднаних (Н,н)ацій, (С,с)хідний (С,с)ибір, (Д,д)анило (Г,г)алицький, (Р,р)еспубліка (Б,б)ілорусь, (В,в)еликий (П,п)іст, (Б,б)ерингова (П,п)ротока, (М,м)іністерство (Ф,ф)інансів (У,у)країни, (З,з)аслужений (М,м)айстер (С,с)порту, (С,с)хідно-(С,с)ибірське (М,м)оре, (Р,р)ічка (П,п)івденний (Б,б)уг, (Д,д)ід (М,м)ороз, (Е,е)йфелева (В,в)ежа, (П,п)ік (Ш,ш)евченка, (С,с)узір'я (В,в)еликої (В,в)едмедиці, (Г,г)алицько-(В,в)олинське (К,к)нязівство, (Х,х)рестові (П,п)оходи, (Б,б)абин (Я,я)р, (В,в)олодимир (В,в)еликий, (Б,б)лизький (С,с)хід, (А,а)рабська (Р,р)еспубліка (Є,є)гипет, (Д,д)ержавний (І,і)сторичний (М,м)узей, (З,з)ахідні (А,а)льпи, (П,п)олярна (З,з)оря, (Н,н)ікітський (Б,б)отанічний (С,с)ад, (К,к)раїни (Л,л)атинської (А,а)мерики, (С,с)есія (В,в)ерховної (Р,р)ади (У,у)країни, (Б,б)алканський (П,п)івострів, (Л,л)ауреат (Н,н)обелівської (П,п)ремії, (У,у)країнська (Г,г)реко-(К,к)атолицька (Ц,ц)ерква, (Д,д)ень (Н,н)езалежності (У,у)країни, (О,о)лімпійські (І,і)гри, (У,у)країнська (Р,р)еспубліканська (П,п)артія, (С,с)офійський (С,с)обор, (М,м)олочний (Ш,ш)лях.

Вправа 26. Визначте, де необхідно використати лапки.

Кінофільм Украдене щастя, Торговий центр Подоляни, банк Хрещатик, журнал Пізнайко, видавництво Підручники і посібники, газета Вільне життя, медаль Материнська слава, санаторій Полтава, печиво Марія, цукерки Білочка, футбольний клуб Динамо, станція метро Почайна, сузір'я Великого Пса, шоколад Корона, фабрика меблів Нова; роман Хіба ревуть воли, як ясла повні; картина Враження.

21. Написання складних слів разом, окремо, через дефіс. Теорія.

1. Основи складних слів можуть з'єднуватися за допомогою сполучних літер О, Е, Є.

Сполучний голосний О вживається у складних словах, якщо перша частина складного слова утворена від прикметника і закінчується на твердий приголосний: чоронОзем, білОсніжний.

Якщо основа прикметника закінчується на м'який приголосний, то перед літерою О вживаємо Ь.

2. Якщо перша частина складного слова утворена від іменника або займенника, то:

 - після твердого приголосного (зокрема шиплячого) вживаємо О: самОвчитель, крокОмір;

 - після м'якого приголосного вживаємо Е: землЕтрус, зорЕпад;

 - після Й, яким закінчується перша основа, уживаємо Є: краЄвид, зміЄподібний.

Пишемо разом	Через дефіс
1) усі складноскорочені слова й похідні від них: Нацбанк, Міносвіти. Усі складноскорочені слова із запозиченими частинами: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело- тощо.	1) повторення того самого слова: писав-писав, робив-робив, білий-білий.
2) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначається цифрою):двобічний, сімдесятиріччя.	2) поєднання синонімічних слів: гидко-бридко, зроду-віку; антонімічних слів: більш-менш, видимо-невидимо; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: батько-мати, хліб-сіль; слів з тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами, суфіксами: великий-превеликий, давним-давно.
	3) поєднання слів, що означають приблизність: день-другий, година-дві.
	4) складні вигуки та звуконаслідування: гей-гей, ого-го тощо
	5) літературні абревіатури з належними до них цифрами: Ту-154, ЗІЛ-111
	6) складні назви проміжних частин світу: південно-східний, північно-західний, норд-вест, норд-ост,
	7) складні займенники з компонентами будь-, небудь-, казна-, хтозна-: будь-котрий, котрий-небудь, казна-що, хтозна-який.
	8)складні прикметники, що означають відтінки кольорів або смаків: кисло-солодкий, гіркувато-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий. АЛЕ: жовтогарячий, червоногарячий, білосніжний.

 

3. Два однакові іменники (або займенника), з яких один має форму називного відмінка, а другий – оружного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, сама собою.

 

4. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолютно сухий, діаметрально протилежний тощо.

Правопис пів окремо і разом

Невідмінюваний числівник пів з іменниками пишемо окремо: пів аркуша, пів відра, пів години. Якщо пів не можна замінити словом ПОЛОВИНА, то слово пишеться разом: піваркуш, південь, півзахист тощо.

ЗАПАМ'ЯТАЙ:

абсолютно чистий	морально стійкий	матеріально забезпечений
абсолютно прозорий	науково аргументований	матеріально зацікавлений
абсолютно сухий	науково обґрунтований	рівномірно рухомий
безпосередньо близький	науково розроблений	рівномірно уповільнений
безпосередньо залежний	нервово збуджений	різко окреслений
(але взаємозалежний)	обернено пропорційний	соціально активний
вертикально розташований	об’єктивно зумовлений	соціально значний
взаємно обернений	обмежено придатний	соціально зумовлений
взаємно однозначний	офіційно оформлений	соціально корисний
взаємно перпендикулярний	паралельно сполучений	соціально небезпечний
всесвітньо відомий	перехресно ввімкнений	соціально свідомий
(але загальновідомий)	поверхово засвоєний	структурно різнорідний
діаметрально протилежний	поздовжньо розрізаний	суб’єктивно оцінений
документально точний	позиційно зумовлений	суспільно корисний
експериментально перевірений	помірно континентальний	суспільно небезпечний
електрично заряджений	помірно морський	суспільно необхідний
емоційно забарвлений	помірно сухий	тенденційно налаштований
емоційно насичений	помірно холодний	теоретично важливий
емоційно відповідальний	послідовно ввімкнений	традиційно усталений
єдино правильний	послідовно миролюбний	умовно зарахований
життєво важливий	послідовно розташований	функціонально пов’язаний
життєво необхідний	потенційно небезпечний	хімічно активний
ідейно витриманий	правильно розташований	хімічно зв’язаний
індустріально розвинений	правильно складений	хімічно стійкий
інтенсивно забарвлений	принципово важливий	хімічно чистий
інтонаційно виділений	принципово новий	художньо вірогідний
історично необхідний	прогресивно налаштований	художньо повноцінний
капітально відремонтований	професійно виконаний	художньо яскравий
контекстуально залежний	професійно непридатний	шарнірно з’єднаний
локально змінений	прямо пропорційний	широко розповсюджений
легко одягнутий	прямо протилежний	штучно підвищений
максимально близький	психологічно складний	якісно новий
максимально збільшений	радіально спрямований	яскраво (ясно) виражений
матеріально вигідний	рівномірно прискорений	яскраво освітлений
матеріально відповідальний	рівномірно розподілений

23. Написання складних слів разом, окремо, через дефіс. Вправи.

 Вправа 27. Визначте правильне написання слів:

Блідо\рожевий, генерал\лейтенант, науково\технічний, народно\пісенний, інженер\механік, військовозобов'язаний, пів\олівця, темно\шоколадний, всесвітньо\відомий, суспільно\корисний, виставка\продаж, жар\птиця, яхт\клуб, лісо\степ, вельми\шановний, українсько\польський, мало\досліджений, прем'єр\міністр, мовно\стилістичний, пів\години, чорно\бровий, буряко\збиральний, військовополітичний, водо\грай, пів\лимона, культурно\освітній, ткацько\обробний, ткацько\обробний, Ново\українка, мало\літражка, індо\європейський, світло\захисний, приватно\власницький, водно\спортивний, 50\річчя, сто\шістдесяти\річчя, жовто\гарячий, азотно\фосфорний, вище\зазначений, пів\аркуша.

Вправа 28. Від поданих слів утворіть складні іменники.

Чорний, земля; літо, писати; склад, поділ; мова, знати; ліс, степ; кафе, бар; ракета, носій; сам, учитель; воля, любити; право, захищати; земля, черпати; море, плавати; милий, серце; життя, писати; віра, вчення; листя, падати; пісня, твори; буркун-зілля.

Вправа 29. Від поданих слів утворіть складні прикметники.

Східні слов'яни, красно мовити, білий сніг, народна пісня, Північне море, добувати золото, сніжний білий, карі очі, первісні община, сільське господарство, обробляти дерево, лікувальний і профілактичний, відомий широко, карколомний, Кривий Ріг, темний і синій, подібний до мигдаля, сто поверхів, високе чоло, історичний філологічний, суспільний корисний, правий берег, військовий і морський, два поверхи.