Джон Бойн
Джон Бойн народився в Дубліні, столиця Ірландії. Своє дитинство згадує як найщасливіший час у житті, адже батьки дуже любили його і в усьому підтримували. За характером він був домашньої, соромйязливою, дуже тихою і вихованою дитиною, а внебезпечних ситуаціях панікував і міг навіть розплакатися. Ще з дитинства його заворожували книжки. Проте в шкільне життя Джона не було таким щасливий. У школі, де він навчався, найбільше уваги приділяли спорту, тож м'який за характером та неспортивний хлопчик лишався поза загальною увагою. Але це дало час на розвиток літературного таланту, адже Бойн почав складати власні твори.
Після закінчення школи вивчав англійську літературу в Триніті Коледжі, та письменницьку майстерність в Університеті Східної Англії, де став володарем премії, якою нагороджують за найкращий студентський твір у прозі.
Починав писати з оповідань.
Наразі живе в Дубліні та є постійним книжковим оглядачем для The Irish Times та доктором у галузі літератури.
Один із найвідоміших творів автора — «Хлопчик у смугастій піжамі», що зачіпає тему Голокосту. Бойн написав роман за 60 годин і закінчив його 30 квітня 2004 року, у день смерті адольфа гітлера, який не з'являється в книзі, але незримо присутній там. Надрукована книга була 2006 р..
Голокост – геноццид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв протягом 1933—1945 років.
Робота з підручником, с. 105-107, читати
«Хлопчик у смугастій піжамі»
Історія, що відбувається на тлі Другої світової війни, у якому говориться про головного героя: Бруно — який безтурботно живе в прекрасному п'ятиповерховому будинку в Берліні разом зі своєю родиною і друзями. Одного разу Бруно приходить додому і виявляє, що покоївка Марія складає його речі у валізу, а сім'я змушена переїхати у загадкове місце Геть-Звідси, бо у батька нове важливе службове призначення. Нове місце Бруно зовсім не подобається, він нудьгує, хоче грати, але немає з ким. Тоді він вирушає досліджувати територію, яка виднілася йому з вікна, де люди розгулювали в однакових смугастих піжамах. Там він і зустрів свого нового друга — єврейського хлопчика Шмуеля, що перебував по іншу сторону огорожі.
Герої
Бруно — головний герой, дев'ятирічний німецький хлопчик, який не розуміє, що відбувається навколо. Розумний, любить читати, допитливий, спокійний та неконфліктний.
Шмуль— новий друг Бруно, який живе за колючим дротом. До війни жив у Польщі.
Ральф — батько Бруно, військовий офіцер, прагне зробити кар'єру, тому з радістю погоджується на переїзд, незважаючи на думку інших членів сім'ї.
Ельза — мати Бруно.
Гретель — сестра Бруно.
Фюрор — начальник Ральфа, який і направляє його на службу у віддалений табір.
Перегляд кінострічки
Робота з підручником. Виразне читання твору, с. 139-142.
Мораль роману
Можна скільки завгодно заплющувати очі на реальність, але вона все одно наздожене і покарає.
Характеристики головних героїв твору
Бруно
Головний герой роману.
Дев’ятирічний німецький хлопчик, який сумує за життям і друзями, яких він залишив у Берліні після того, як його сім’я несподівано переїхала до Польщі через роботу його батька.
Риси характеру: розумний, любить читати, допитливий, спокійний та неконфліктний.
Бруно відчуває особливу прихильність до пригодницьких історій, і хоча він зазвичай дотримується суворих правил батьків, час від часу порушує їх, щоб досліджувати навколишній світ. Він відчуває страх перед суворим батьком, але поважає його.
Бруно вважає, що новий дім його родини в таборі Out-With (Аушвіц) є «найсамотнішим місцем у світі», він не розуміє, що це таке насправді і що там відбувається. Він не розуміє, чому колючий паркан стоїть так близько від їх будинку або чому там розміщено так багато солдатів. Він також не розуміє, хто такі люди по той бік паркану і чому всі вони носять однакові смугасті піжами. Хоча Бруно зрештою дізнається, що паркан існує, щоб відокремити групу людей, відомих як «євреї», від таких, як він і його сім’я, ця інформація залишається для нього незрозумілою. До кінця роману, коли він трагічно гине в нацистській газовій камері, Бруно не розуміє справжньої мети того табору.
У Бруно відсутні упереджені уявлення про німців, євреїв та будь-які істотні відмінності між ними. Саме ця відсутність упереджень дозволяє Бруно подружитися зі Шмулем, єврейським хлопчиком, якого він зустрічає одного дня, гуляючи вздовж огорожі. Завдяки цій дружбі Бруно починає помічати власну егоїстичну поведінку та вчиться дивитися на речі очима Шмуеля. Навіть коли роман наближається до свого трагічного завершення, Бруно демонструє почуття співчуття та відповідальності за свого друга.
Шмуель
Дев’ятирічний хлопчик у смугастій піжамі, який живе за колючим дротом.
Належить до родини польських євреїв, які були заарештовані німецькими військами та ув’язнені в таборі.
Шмуель мав великі очі кольору солодкої карамелі. Білки були дуже білі, й коли хлопчик подивився на нього, то Бруно здалося, що на його обличчі нічого немає, крім величезних засмучених очей».
Друг Бруно. Протягом їхньої дружби Шмуель худне й слабшає, а його дід і батько зникають.
Будучи дитиною, він не розуміє чому його народ страждає. Для Шмуеля його дружба з Бруно дає йому перепочинок від суворої реальності життя в таборі.
Паспорт твору
Автор – Джон Бойн (ірландський письменник)
Рід літератури – епос
Жанр – роман
Тема – зображення ницистського світу очима дитини;
Ідея – кожна людина має однакову цінність.
Робота з підручником. Ознайомлення з твором А. Маргула-Шперрберга "Про назву концтабору Бухенвальд", с. 102
Творче завдання
«Іноді життєві обставини не залишають нам вибору, змушуючи робити те, що нам, можливо, не до душі».
«Дім — не просто вулиця, або місто, або навіть будівля, складена з цеглин та вапна. Дім там, де твоя сім'я».
«Якщо хтось ночами дивиться на небо, це ще не означає, що ми маємо справу з астрономом».
Словникова робота
Зірка Давида — шестипроменева зірка (гексаграма), утворена з двох правильних трикутників, накладених один на одного. Символ єврейського народу, юдаїзму, Ізраїлю. Згідно з середньовічною легендою був знаком юдейського царя Давида, використовувався на щитах вояків його війська.
Робота з підручником.
Усне повідомлення про Таню Маркус, с. 145
Коментарі
Дописати коментар