В.Рутківський "Джури козака Швайки"

 У романі багато героїв, серед головних — 12-річні друзі Грицик та Санько і козак Швайка.

Грицик

Сирота - батька і матір вбили татари, а хату спалили.

Непосидющий - увесь час хотів щось розізнати, потрапляв у пригоди.

Мав дуже гострий зір. 

Пас селянську і панську худобу, тільки його одного слухався величезний бугай Петрик, який нагонив страх навіть на старих дідів-пастухів. 

Знає татарську мову - навчився від діда-пастуха Миколи (той був 5 років у татарському полоні). Згодом Грицик навчається татарської у Рашита, друга Швайки. 

Сміливий, мріє бути схожим на Швайку, завжди готовий прийти на допомогу, самостійний, поважає старших козаків.

Санько

 Єдиний син Мокрини, чоловіка якої вбили татари. 

Дуже спокійний, добрий, мрійливий, розважливий.

Має талант характерника: уміє подумки віддавати накази й навіювати. (Характерник — віщун, чаклун на Запорізькій Січі, який займався ворожінням і лікуванням поранених козаків).

Пилип Швайка

 Смілий козак, який отримав таке прізвисько, бо штрикав ординців, мов швайка (швайка – товсте шило у вигляді металевої голки, інструмент чоботаря). 

Широкоплечий юнак, який має смагляве обличчя і чорні вуса. Знає всі козацькі хитрощі, знається на травах і зброї.

Мудрий, завбачливий, рішучий, відважний, невловимий. Самовіддано любить рідну землю, має багато товаришів, вірного коня Вітрика і вовка Барвінка.

Найкращий козацький вивідник. Знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей. 

Звик покладатися лише на себе. 

Вірний товариш, турботливий, поважає старших козаків, дослухається до їхніх порад.

Родом з Воронівки, а згарище двору підстарости Сидірка було його домівкою. Підстароста Сидірко був одним з найкращих воронівських козаків. Він наклав головою під час раптового татарського нападу. Пилип не пам'ятав свого батька, їм з матір'ю вдалося тоді врятуватися.