Українська Сахара

 🇺🇦 Для того, щоб побачити пустелю, не обов’язково їхати в Сахару, адже в Україні є Олешківські піски. Це королівство піщаних барханів, серед яких де-не-де стирчать кущики. Проте ще 200 років цю територію прикрашали ліси! І якби люди мали мудрість у використанні цієї землі — там би досі буяло життя.

Розмір Олешківських пісків вражає. В цифрах — понад 160 тис. га, якщо порівняти — це як десять Чернівців. Складається масив з семи піщаних горбистих арен, які частково відрізняються за кількістю рослинності та рівнем опустелювання. Пісок там настільки сильно нагрівається (влітку сягає 70 градусів!), що висхідні потоки гарячого повітря від піску розганяють дощові хмари. Часто бувають піщані бурі, через які не видно горизонт. Але як так сталось?

До опустелювання, на місці пісків були степ та ліси. Проте в 19 столітті барон Фальц-Фейн, який заснував Асканію-Нову, почав випасати там овець. Тут не йдеться про кілька тисяч голів, а мільйони голодних ротів, які щодня та щороку жадібно з’їдали траву та квіти. Рік за роком вони з’їли степові рослини, які були природним бар’єром від пісків дніпровських низин. Це вивільнило піски, а все інше — зробила вітрова ерозія. З часом, від невеликої території пісків, опустелювання знищило понад 160 тис. га території. Разом зі степами знищувались ліси. У виданні «Журнал общеполезных сведений» за 1837 рік згадано, що на пісках нижнього Дніпра ще в 1802 році було більше ніж 5000 га лісу, проте до 1832 року їх кількість впала практично до нуля.

Коли території було задано суттєвого збитку, люди почали реагувати. Для того, аби зупинити опустелювання, вони почали саджати на кордоні з пісками соснові ліси. Проте через неймовірну спекоту літа ці ліси дуже легко запалюються. Величезна територія була втрачена та нині непридатна для вирощування зернових культур та життя.

У 2010 році на території Олешківських пісків з’явився природний парк з однойменною назвою. Парк створений згідно з Указом Президента України на двох Нижньодніпровських аренах: Козачелагерській та Чалбаській. Це стало туристичною цікавинкою, на яку їздить подивитись безліч людей. І дійсно, розмаїття ландшафтів парку вражає: від степу — до луків, та навіть, в деяких місцях — озер.

👑 В книзі Буття Господь наказує Адаму та Єві наповнювати землю та підпорядковуйте її собі, а підкоривши — панувати. Тобто, кожен з нас є відповідальним за стан землі. Ми не можемо очікувати від інших людей чи держави, що вони розв’яжуть всі проблеми на території України.

В кожного з нас є влада впливати на природу — позитивно чи негативно. Для того, аби знищити степи, потрібне було лише одне неправильне рішення барона і кілька років слідування цьому рішенню. Так і в нас, маленькі рішення, як-от спалити траву восени, залишити після пікніка обгортки, викинути пластик з органічним сміттям, вигнати з дому собаку, погратися пташенятами диких пташок — можуть спричинити великі зміни пізніше. Собака може здичавіти та напасти на людину, вогонь спричинити пожежу, пташенята помруть від голоду, а сміття — потрапити в шлунок диких тварин чи риб, вбивши їх. Або інший сценарій: ми можемо зберегти величезні території України від пожеж, захистити тварин та екосистеми від пластику!

Олешківські піски це тверезе нагадування про те, що земля — наша, і ми маємо владу нею мудро панувати. І нехай ця туристична локація буде пам’яткою, яка мотивуватиме нас піклуватись про прекрасні українські землі.