Нагадуємо, друзі! В нашій мові

Є зміни у правописі, панове!
Віршовані рядки, можливо, ці
Вам допоможуть. Зміни ось такі.

Бог, Всевишній, Святий Дух,
Трійця, Богородиця…
Ці святині – в серці рух,
Все в душі знаходиться.
З літери великої –
Букви не безликої…
Ще свята в країні
Дорогі людині.
День Соборності у нас,
День Незалежності…Так?
Так!
Велику літеру пиши,
Знай мову нашу, бережи.

Проєкт, проєкція, фоє
Пиши із літерою «є».
Прийшли вони із інших мов,
І корінь ject для їх основ.

“Екстра “, “мікро“, “міні”, “мульти”,
“Супер”, “ультра”, “топ” і “еко’,
“Анти”, “віце”, “контр” завжди
Разом слово це пиши.
Компоненти непрості,
Розділку в них геть жени.

Цілісні поняття з “пів”
Разом пишемо. Зумів
Ці поняття розпізнати,
Грамотно їх записати.
Є півострів – він один,
А півмісяць – часу плин.
Десь у грі – півзахисник,
Для команди рятівник.
Ці поняття неподільні.
Пів і корінь будуть спільні.
А пів яблука в руках,
Пів години в пошуках.
На столі пів огірка,
І пів тістечка в маля…
Пів країни України
Ми відвідали святині…
Ці поняття в нас ділимі,
З пів пиши окремо нині.

Закінчення “-ой” у прізвищ російських:
Крутой, Полевой, Трубецкой та Босой, -
Потрібно змінити на “ий” ще сьогодні,
Щоб краще звучало – Крутий, Трубецький.

З дитинства знали в Україні,
Як мрії линуть в ирій…Й нині
Незвідана країна ця.
І з “и” писалася одна.
Але редакція нова
Нам з вами вибір надала:
Чи ирій –ірій пишеш ти…
Ще й ирод-ірод додали.
“И” на початку слів оцих…
Є казка…А є смертний гріх…

Жіночий рід у мові теж
Свій норов проявля без меж.
У родовому “и” чи ”і”
В словах на –ть собі пиши.
То свіжості, то радости,
Ще меншости, безкрайності…
Любов та кров запам»ятай,
Сіль, осінь з “и” чи “і” вживай.
У родовому ти пиши
І Білорусь чи з “и” чи з “і”.

“Ау ” і “ав” – не вигук. Знав?
Буквосполучення впізнав?
В словах, що з інших мов прийшли,
Au з собою принесли.
Аудиторій мала …
Тепер можлива і така,
Що з “ав” вживається у мові.
«Ця авдиторія…», – в розмові…
Ще фавна друзі є у нас.
Чи фауна - зна кожен клас.
І пауза велика теж,
Чи павза довга. Так, без меж.

І грецька мова непроста
До наших правил дороста.
У слові th зустрів читач…
Чи “т” чи “ф” собі познач.
Етер-ефір… Атени? Да?
Афіни в мові…Це вжива…
Анатемі піддать хіба?
Анафема священна ця…
Священник відлуча від церкви.
Дві –нн- пиши – не буде жертви.
Це з міфології прийшло,
На кафедрі до нас дійшло.
Тепер говорим “катедра”…
І мітологія… Овва!
Чи з “т”, чи з “ф” вживай слова,
Де th із грецької прийшла.

“К”, “иц”, “ин”, “ес” якось собі мудрують,
В слова фемінітиви все прямують.
Характери жіночі тут
У цих словах проявлять суть.
Директорка, авторка чи майстриня,
Філологиня, пілотеса чи членкиня…
Слова у мові суфікси ці мають…
Редакцію правопису вивчають…
Філологиня є у нашій мові…
Такі-то зміни внесено, панове. (с)