Іван Франко "Зів'яле листя"
"Зів'яле листя" 1896 р.
Збірка-"лірична драма". Франко готував її до виходу майже десять років.
Багато з поезій - автобіографічні.
У передмові до першого видання збірки поет повідомляє про нібито знайдений ним щоденник небіжчика, у якому описуються почуття останнього до коханої та бринить передчуття невідворотності трагедії самогубства як знаку відчаю героя, який, за словами Франка, "пустив собі кульку в лоб".
Композиція - передмова автора та три цикли, які Франко називає "жмутками"
Зів'яле листя - образ кохання, яке не відбулося.
"Тричі мені являлася любов"
Поезія, присвячена трьом жінкам: юнацькому коханню Франка - Ользі Рошкевич, сестрі гімназійного товариша Юзефі Дзвонковській, яка рано померла через туберкульоз; польки Целіни Журовської.
Ліричного героя захоплює не тільки краса дівчини, а й незалежний характер. На відміну від "Ой, ти, дівчино, горда та пишна", поезія Франка не діалог, а монолог ліричного героя, сповнений щирості та ніжності, яку передають зменшено-пестливі слова. Поезія є зізнанням у коханні.
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики – інтимна
Напрям – модернізм (неоромантизм)
Тема «Чого являєшся мені у сні»: відображення внутрішнього світу закоханної людини, ії думок та страждань
Ідея «Чого являєшся мені у сні» – заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що
Провідний мотив: «Чого являєшся мені у сні» –нерозділене кохання.
Це монолог-сповідь, що складається з трьох частин: перші дві починаються риторичними запитаннями, третя - риторичним запереченням.
Вірш - відображення душевної боротьби та мук ліричного героя через нерозділене кохання. У поезії переплітаються образи сну та реальності. Кохання для ліричного героя - це "диво золоте", "щастя молоде". Ліричний герой кохає палко, до нестями, проте це - образ нав'язливої пристрасті, із якою герой не знаходить сил попрощатися.
С. 82-83, виразне читання твору
Практична робота:
Метафори: докір ...займається і знову тоне у тьмі; визвала ... ридання голосні; свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні.
Повтори: В житті мене ти й знать не знаєш... хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні.
САМОСТІЙНО. Виписати епітети і порівняння, що передають душевний стан героя та його почуття.
Коментарі
Дописати коментар