Джордж Гордон Байрон

ВСТУП 

 💫 Сучасники вважали, що він мав привабливу зовнішність.

Він був середнього зросту — близько 1,72 метра; мав красиві риси обличчя, кучеряве волосся, виразні очі, бліду шкіру без жодної плямки чи зморшки, широкі плечі, чудові пропорції тіла. 

  💫 Єдиною фізичною вадою була кульгавість, яка була викликана помилкою акушерки під час народження, що призвела до паралічу сухожиль. Намагаючись виправити свою фізичну ваду, серйозно займався спортом, став стрільцем, боксером, наїзником, плавцем. 

У 1810 р. за годину і десять хвилин переплив протоку Дарданелли (шириною понад 4 км). 

  💫 Мав схильність до повноти, тож виснажував себе постійними дієтами, ліками, часто голодував.

  💫 Його персонажами захоплювалися, їх наслідували. 

  💫 Незважаючи на невдалий дебют, згодом став надзвичайно популярним, хоча політична кар'єра та особисте життя не склалися (викривав корупцію та вважав парламент "госпіталем", зібранням хворих людей). 

  💫 Вважав себе поганим оратором. хоча зараз його промови визнані одними з найкращих витворів ораторського мистецтва.

  💫 Був відомий кількома скандалами, за що одні його зневажали, а інші, загалом молодь - захоплювалися. 

  💫 Найперше бачив себе політичним та суспільним дячем, а не поетом

  💫 Підтримував революційні рухи в Італії та Греції

Жив в Італії з 1816 до 1823 року. Він покохав зовсім юну графиню Терезу Гвічіолі, одружену зі старим і багатим чоловіком. Цей зв'язок з італійською аристократкою недовго був таємницею. Врешті-решт Тереза домоглася розлучення на дуже суворих церковних умовах, що не заважало їй жити близько від Байрона і бути фактично його нешлюбною дружиною. Родина Гвічіолі не лише погодилася на такий стан речей, а й прийняла поета у своє коло. Але під зовнішнім шаром подій ховався інший. Ці аристократи брали активну участь у русі патріотів, котрі в таємних това­риствах по всій Італії готували визволення країни від національного понево­лення, виступали проти абсолютизму влади. Товариство карбонаріїв було організоване наче таємний орден, зі своїми символічними ритуалами і знаками, щось на зразок масонських. Байрон вступив у ряди карбонаріїв і допомагав їм у їхній небез­печній політичній діяльності. Імідж багатого аристократа-іноземця, гордовитого і примхливого, був дуже зручним для небезпечної таємної праці.

В той час греки знаходились під гнітом Османської імперії і Байрон не раз висловлював свою позицію стосовно незалежності Греції. Після спалаху революції Байрон твердо вирішив долучитись до національно-визвольної боротьби греків. За власні кошти Байрон купив невеликий англійський парусний корабель, спорядив зброєю та провізією близько п'ятисот солдатів та разом з ними відправився до Греції. По прибуттю Байрон зрозумів, що повстання дуже погано організоване. Різко бракувало зброї, одягу та навіть їжі, а між ватажками революції велись постійні суперечки. Тоді Лорд Байрон вирішив продати все своє майно в Англії, а виручені кошти витратив на підтримку повстанського руху. Також йому вдалося примирити та зорганізувати ватажків повстання. Хоча поет не дожив до цього моменту, але повстанці вибороли омріяну свободу. Грецькою мовою прізвище Байрона звучить як Вірон, на честь поета до сих пір називається місто на північному сході від Афін — Віронас. 

1. Біографія

Джордж-Ноел-Гордон Байрон (кінець ХУІІІ-поч.ХІХ ст.) — англійський поет, який став символом романтизму в Європі XIX століття. 

Джордж Гордон народився в Лондоні в старовинній, але збіднілій дворянській родині. По лінії матері був прямим нащадком короля Шотландії Якова І. 

У десять років, після смерті двоюрідного дідуся, Байрон успадкував титул лорда та Ньюстедське абатство, старовинний маєток у графстві Ноттінгемшир (великому промисловому центрі Великої Британії). 

Життя майбутнього поета кардинально змінилося. Зі звичайної школи він потрапив у привілейовану аристократичну, а згодом у престижний Кембріджський коледж. У коледжі особливо цікавився античною літературою та філософією ХУІІІ ст. 

Перші поетичні твори почав писати ще в школі. Уже тоді його поезії були сповнені переживань та емоцій. 

Перша збірка (1807) 18-річного Байнора була піддана нищівній критиці, на що поет написав гнівний сатиричний вірш. Це викликало великий скандал, але Байрона вже в Англії не було. Він відправився у мандрівку світом. Спостерігаючи за життям у різних країнах (Португалії, Іспанії, Албанії, Греції, Османської імперії) та розмірковуючи над причинами постійних воєн, юнак доходить висновку, що світом править непередбачувана доля, світ приречений, змінити недоліки суспільства неможливо.

1811 рік був дуже важким для поета. Помирає мати, а згодом він отримує звістки про смерть кількох друзів. 

Літературну славу й світове визнання принесла Байрону перша пісня «Паломництво Чайльда Гарольда» (1812), написана під враженням подорожі до Поет говоив про це так: "Одного чудового ранку я прокинувся і дізнався, що я знаменитий". Для сучасників він став живою легендою. 

«Паломництво Чайльд Гарольда» — поема, складена у формі мандрів. Опублікована частинами в період з 1812 по 1818 роки, в якій розповідається про враження розчарованого життям юнака від закордонної мандрівки та про роздуми, викликані цією мандрівкою. У ширшому сенсі поема відображає меланхолію* та розчарування покоління, що втомилося від наполеонівських воєн; автор висловлює ненависть до загарбницьких воєн, симпатію до національно-визвольної боротьби поневолених народів.

*Меланхолія - загальне почуття смутку.

У 3-й і 4-й піснях «Чайльда Гарольда» (1817—1818) поет заявляє про свою відданість поглядам французьких просвітників.

Повернувшись до Англії, Байрон бере активну участь у політичному житті країни. 

Байрон був не тільки романтиком. Він також написав злободенно-сатиричні твори, позначені виразним реалізмом.

Байрон мав надзвичайно великий вплив на передову літературу свого часу в Європі. 

У листопаді 1813 року Байрон освідчився Анні Мілбенк, дочці багатого баронета, внучці і спадкоємиці лорда Уентворта. «Блискуча партія, — писав він, — хоча освідчився я не внаслідок цього». Байрон отримав відмову, але міс Мілбенк висловила бажання листуватися з ним. У вересні 1814 року Байрон повторив свою пропозицію, і вона була прийнята, а в січні 1815 вони повінчалися.

У грудні у Байрона народилася дочка на ім'я Ада, а в наступному місяці леді Байрон залишила чоловіка в Лондоні і виїхала до маєтку батька. В дорозі вона написала чоловікові ласкавий лист. Але через кілька днів Байрон дізнався від її батька, що вона зважилася ніколи більше до нього не повертатися, а слідом за тим сама леді Байрон сповістила його про це. Через місяць відбулося формальне розлучення. Байрон підозрював, що дружина розійшлася з ним під впливом своєї матері. 

Справжні причини розлучення подружжя Байрон назавжди залишилися загадковими, хоча Байрон говорив, що «вони занадто прості, і тому їх не помічають». Леді Байрон відмовилася повідомити причини розлучення, і тому причини ці в уяві публіки перетворилися в щось фантастичне, і всі навперебій намагалися бачити в розлученні злочин, один жахливіший за інший. Видання вірша «Прощання з леді Байрон», в світ одним нескромним приятелем поета, підняло проти нього цілу зграю недоброзичливців. 

У квітні 1816 Байрон назавжди попрощався з Великою Британією, де громадська думка була сильно збурена проти нього.

У "вигнанні" пише одну з навідоміших своїх поем - "Мазепа".

Без Байрона, можливо, ніколи не з'явився один із класичних творів-жахастиків. 1816 холодного дощового літа Байрон та його друзі романістка Мері Шеллі та її чоловік Персі грілися біля каміна у віллі на березі Женевського озера у Швейцарії. Щоб якось розважитись Байрон запропонував писати жахастики, і Мері написала свого "Франкенштейна".

Донька Байрона Ада Лавлейс стала відомим математик, вона вважається першою програмісткою у світі: зробила опис першої версії аналітичної машини і склала для цієї машини першу в світі програму. Також у Байрона була позашлюбна донька від Клари Клермонт - зведеної сестри письменниці Мері Шеллі. Клара-Аллегра народилася 1817 року, померла у віці п'яти років. 

1824 року, перебуваючи у Греції занедужав на пропасницю і несподівано помер.

2. Байронічний герой та байронізм

Після багатьох років панування класицизму, за законами якого художній образ будувався відповідно до велінь розуму та громадянського і морального обов'язку, почав формуватися новий образ персонажа. У процесі становлення романтизму визначальним став інтерес до індивідуальних рис особистості, до її почуттів, прагнень — до пізнання внутрішнього світу героя. Оскільки до цього суспільство вимагало від людини віддати йому все, то новий герой був кардинально протилежним типом характеру. 

Характерні риси байронічного героя

1. Високий рівень інтелекту. Герой легко пристосовується до нових обставин, проявляє кмітливість заради власної вигоди.

2. Цинізм та зарозумілість. Це проявляється у ставленні до людей чи подій. Герой вважає себе вищим за інших. Навіть ставлення до влади є зневажливим. Через це така людина часто стає вигнанцем.

3. Егоцентризм. Герой перестає відчувати докори сумління, вважає себе завжди правим.

4. Прямолінійність. Людина безкомпромісна, не визнає лицемірства.

5. Меланхолія. Байронічний герой дуже рано «переситився життям». Він шукає в житті справжнього діла, але не знаходить. Його охоплює сильна нудьга і самотність.

6. Приємна зовнішність, стиль, такт. Така людина завжди намагається бути взірцем стилю. Одна з причин — потреба в постійному завоюванні жінок.

7. Таємничість. Та риса, яка особливо приваблює жінок, а також провокує до різних проблемних ситуацій.

Байронізм - літературна течія початку XIX ст., що виникла під впливом творчості поета Дж. Г. Байрона. Втілює жадання абсолютної волі, протест проти усього, пов'язаного із традиціями, бунт супроти усієї цивілізації.

3. Основні мотиви лірики Байрона

Основні мотиви лірики Байрона

1. Дух непокори і волелюбство

2. Меланхолійність

4. Протиставлення мрії та дійсності у поезіях Дж.Байрона

“Хотів би жити знов у горах”

Паспорт твору

Автор – Дж. Байрон

Рід літературний – лірика

Жанр – ліричний вірш

Тема – протест проти загальноприйнятних норм моралі тогочасної Англії.

Ідея – втеча з сьогодення до радісного світу минулого дитинства; уславлення свободи, засудження лукавства

ЗАВДАННЯ: виписати епітети

Епітети: дітям безжурним, в морях суворих, хвиль розбурханих, Англії пихатій, грізний океан,   вертепний галас, втіх нещирих, дух похмурий мій, небо грозове.

"Мій дух як ніч"

Паспорт твору

Автор – Дж.Байрон

Рід літератури - лірика

Жанр — елегія

Основою для написання твору стала історія зі Старого Заповіту про царя Саула та співця Давида. Відомо, що Саул був іудейським царем і жив у XV столітті до н. е., а Давид був пастухом, який переміг велетня Голіафа. Цар Саул позаздрив славі переможця і хотів убити його, але коли Давид заграв на арфі, злий дух відступив від Саула і дух царя просвітлився.

Тема - зіткнення суперечливих начал у душі людини, самотність.

Ідея - мистецтво, що просвітлює душу

Образ арфи є ключовим - це втілення мистецтва, що має сприяти духовному відродженню.

ЗАВДАННЯ: виписати метафори

Метафори: глас арфи воркує і тішить слух, надія в серці спить, розпадеться серце, поки мозок не згорів.

4. Практичне завдання до теми (виконати письмово):

1. Запишіть п'ять фактів про поета, які вам запам'яталися.

2. Опишіть риси байронічного героя

3. Визначте провідну ідею твору "Хотів би жити знову у горах"

4. Що, на вашу думку, символізують гори у творі?

5. На яку думку Байрона наштовхнула подорож світом?

6. Порівняйте настрої в оді "До радості" Ф.Шиллера та поезіях Байрона. Який з творів вам подобається більше та чому?

5. Додаткові матеріали

6. Тестування "Лірика Дж.Байрона"

1. Основою для написання вірша "Мій дух як ніч" стала історія царя:

а. Саула

б. Соломона

в. Ірода

2. Який музичний інструмент з'являється у вірші "Мій дух як ніч"

а. скрипка

б. флейта

в. арфа

3. Що розрадило царя і навернуло його душу до світла?

а. розваги

б. жінка

в. мистецтво

4. Які художні засоби використано у рядках "Як ще надія в серці спить, її розбудить віщий спів. Як є сльоза, вона збіжить, поки мій мозок не згорів"?
а. епітети

б.метавфори

в. порівняння

5. Визнайте тему вірша "Мій дух як ніч"

а. кохання;

б. смерть;

в. зіткнення суперечливих начал в душі людини, самотність

6. Який символічний образ втілює прагнення ліричного героя до ідеалу у вірші "Хотів би жити знов у горах"?

а. птах

б. сонце

в. свічка

7. Схарактеризуйте образ ліричного героя вірша "Хотів би жити знов у горах"

8. Які основні мотиви лірики Дж. Байрона?

7. "Мазепа"

«Мазепа» — поема, написана 1818-1819 року під час перебування і Італії. Поема заснована на відомій легенді з раннього життя Івана Мазепи українського гетьмана ХУІІ ст.

Зацікавлення на заході Європи Україною стало дуже помітним наприкінці XVII — на початку XVIII сторіччя. Про це свідчать численні опубліковані тоді історичні книжки й мандрівна література, а також журнальні статті. 

Та найбільш важливою для популяризації України у західній Європі стала праця великого французького письменника доби Просвітництва Вольтера «Історія Карла ХІІ», що вперше вийшла друком 1731 року. У розділі книжки, що описує, як війська шведського Карла вперше прибувають в Україну, ми знаходимо чимало інформації про Україну та її людей. 

Але центральною темою української частини книжки Вольтера постає саме гетьман Іван Мазепа. Зокрема, Вольтер у своїй праці розповідає про епізод з життя Мазепи, коли будучи пажем* польського короля Яна II Казимира, українця звинувачують у перелюбстві з дружиною високопоставленого шляхтича й карають його в досить незвичний спосіб, прив'язавши майбутнього гетьмана до дикого жеребця, якого було відтак випущено в степ. Ця легенда гуляла світом ще з кінця ХУІІ ст., традиція описувати любовні пригоди гетьмана почалася ще за його життя. 

* Паж - хлопчик або юнак дворянського походження, який перебуває на службі у вельможі чи короля. Пажів навчали військової справи, шляхетного поводження. 

Аби познайомити своїх читачів із передісторією до подій описаних у поемі, Байрон як вступ подав уривки з Вольтерівської «Історії Карла XII», що стосуються Мазепи. Сама поема побудована як розповідь українця про себе Карлові ХІІ. Розмова відбувалася після поразки щведів у Полтавській битві (битва між об'єднаними військами Карла ХІІ та гетьмана Мазепи сепроти війська петра І). 

"Мазепа" - історична поема, тому що Байрон зобразив історичних осіб (короля Карла ХІІ й гетьмана Івана Мазепу) і поєднав історичні події Великої Північної війни 1700-1721 років між росією і Швецією з романтичною легендою про Мазепу.

Відомо, що Мазепа народився в родині шляхтича у 1639 році на хуторі Мазепинці Київського воєводства. У юному віці служив при дворі короля Речі Посполитої Яна ІІ Казимира. Виконував дипломатичні доручення, вивчав особливості польської політики, набував досвіду переговорів. Він був талановитим та вродливим, тож перед ним відкривалися великі перспективи, але щось змусило його залишити польський двір, блискучу кар'єру і повернутися в Україну. Історики вважають, що причиною цього могла стати невдала дипломатична місія у Військо Запорізьке або конфлікт із польським шляхтичем. Як одну з причин розглядали таємне кохання до заміжньої жінки. Проте в цій легенді митців найперше приваблювала не сама історія кохання, а те, що після приниження і повного краху Іван зміг стати видатним державним діячем, очільником козацької держави та забезпечити економічне зростання України через розвиток торгівлі та промисловості, припинення закріпачення селян. 

Поема має автобіографічний компонент - закоханість Байрона у юну графиню Терезу Гвіччіолі

Поема Байрона про Мазепу надихнула багатьох європейських митців. Зокрема, після появи поеми Байрона, у 1800-их роках Мазепа став одним з улюблених мотивів французьких художників. 

Буланже "Страждання Мазепи"

Орас Верне "Мазепа серед вовків"

Шассеріо "Козацька дівчина знаходить непритомне тіло Мазепи"

В російській імперії ця поема стала скандальною, оскільки иоспівувала Мазепу як романтичного героя, людину сильних пристрастей та могутнього характеру, а не як знадника. 

8. Аудіокнига

9. Образ Івана Мазепи

Байрон описує гетьмана в молодості і в старості. Завдяки цьому контрасту він показує зміни, що відбулися за життя гетьмана.

В молодості – він «юнак – красень», «веселий і стрункий» 

А «коли вже сімдесятий» –  у нього «поморщений вигляд» такий, що «не годні …родичі пізнать», він похмурий і здебільшого зажурений. Розрадою гетьмана є його кінь

Цей контраст демонструє пережиті гетьманом важкі випробування. 

Проте Мазепа Байрона –– це не тільки  відважний лицар, але й «щасливий панич із ніжним серцем». Він здатний по-справжньому плако і ніжно кохати. Хоча він і не знає долі Терези, але до кінця життя думає про неї, ця невідомість мучить його серце. 

Це людина діла - «балакав менше, більш робив».

Мазепа самітник – «один супроти всіх». 

У його образі присутні риси фаталізму*. Він пережив увесь спектр емоцій від надії на звільнення, до повного відчаю, зневіри та готовності прийняти смерть як єдиний шлях до звільнення від катувань. Він «скорився долі». 

* Фаталізм - віра в те, що всі події, зокрема і майбутні, заздалегідь зумовлені незалежними від людини силами; світогляд, в основі якого лежить переконання в неминучості подій.

Також це людина мужня та сильна духом, тому що навчився стійко зносити страждання і терпити фізичні муки. 

Мазепа впевнений у собі, він ні за що не шкодує, не жаліється на тяжку долю. 

Сміливий, палкий, гордий - випробування, ганьба, приниження його не зламали. Навпаки, він прагнув посмсти. 

10. Ознаки романтичної поеми в творі

Незвичайний герой, бунтар та вигнанець, змальований у незвичайній ситуації: він змушений боротися за життя, прив'заний до коня у юному віці та у поважному віці - переживає наслідки поразки під Полтавою. 

Події відбуваються у екзотичній для європейця країні Україні. 

11. Практична робота

1. Які історичні особистості стали дійовими особами поеми Дж. байрона "Мазепа"?

2. Який трагічний момент життя Карла ХІІ зображено в поемі?

3. Схарактеризуйте образ Івана Мазепи в однойменній поемі Байрона. 

4. Як був покараний герой за своє кохання?

5. Доведіть, що поема "Мазепа" - це романтичний твір. (незвичайний герой у незвичайних обставинах, зіставлення уявного та реального, контраст)

6. Доведіть, що поема "Мазепа" належить до ліро-епосу.

12. Тестування

1. Поема Дж.Байрона "Мазепа" написана в:

а. 1818 р.

б. 1824 р.

в. 1830 р.

2. Хто розповідає про незвичний випадок, який трапився з Мазепою?

а. автор

б. Мазепа

в. Карл ХІІ

3. Як звали жінку, в яку був закоханий Мазепа?

а. Тереза

б. Марія

в. Оксана

4. Куди ніс Мазепу дикий кінь?

а. з України в Швецію

б. з Польщі в Україну

в. з Польщі в Англію

5. Основний зміст поеми становить:

а. біографія Мазепи

б. біографія Карла ХІІ

в. опис нестримного бігу коня

6. Які події зображено в поемі:

а. до битви під Полтавою

б. час битві під Полтавою

в. після поразки шведів під Полтавою

7. Чи є достовірним сюжет, описаний у поемі?

а. так

б. ні

в. частково

8. Як Король Карл ХІІ ставиться до Мазепи?

а. шанує Мазепу за відвагу та чесність

б. не любить Мазепу, хоче позбачитися від нього

в. байдуже ставиться до Мазепи

9. Що є головним об'єктом уваги автора у творі?

а. історичні події

б. стосунки Мазепи та Карла ХІІ

в. внутрішній стан героя, його почуття та переживання

10. Назвіть основний засіб розкриття психології Мазепи у творі:

а. монолог-сповідь

б. авторська характеристика

в. щоденник героя

11. Визначте історичну основу та романтичний міф у творі Дж. Байрона "Мазепа".

12. Порівняйте Мазепу і юності та старості.