Іван Франко "Захар Беркут"

 

1) Жанр – історична повість;

2) Рід літератури – епос;

3) Тема – розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьків­щину від монгольської навали;

4) Ідея — возвеличення патріотизму, мужності, рішучості, винахідливості, уміння дола­ти перешкоди, боротися з труднощами, оспівування сили єдності; засудження підступності, зради, жаді­бності, жаги до збагачення за рахунок інших;

6) Головні герої — Захар Беркут — знахар, ватажок тухольської громади, добрий, волелюбний, чесний, досвідчений, шанує традиції і богів, служить інтересам народу, закли­кає до єдності та згуртованості в боротьбі з ворогом, патріот. Усе життя від­дав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи в монаха Акинтія та подорожував Руссю. Максим Беркут — молодший син Захара, перейняв ідеали батька, закоханий у боярську дочку Мирославу. Тугар Вовк — боярин, якому князь подарував землі Тухольщини. Вважає себе вищим за громаду і хоче нав’язати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу заміж за Максима, бо переконаний, що простий смерд не гідний боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці. та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максимові взає­мністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців. Бурунда — монгольський воєначальник, що вирізняється силою та жорс­токістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал;

7) Композиція — епіграф, авторська передмова, 9 розділів;

8) Сюжетні лінії — історична (напад монголо-татар) і особиста (кохання Максима й Мирослави).