Г.Ібсен "Ляльковий дім"

 «Ляльковий дім» - найвідоміша п'єса Г.Ібсена, соціально-психологічна драма.

Проблематика: несвобода особистості та лицемірність мораль ХІХ ст., яка руйнує родину Гельмарів.  

Після постановки п'єса викликала багато дебатів, оскільки в ній гостро критикуються шлюбні норми 19 століття.

Ключові дійові особи

Нора Гельмар — молода вродлива, хазяйновита, грайлива та весела дружина Торвальда, мати трьох дітей. Щиро кохає чоловіка та ладна йти на жертви, аби врятувати йому життя. Її характер розвивається впродовж усієї драми. має реальний прототип - Лауру Кілер, яка задля порятунку свого хворого чоловіка взяла велику позику в банку. 

Торвальд Гельмар — чоловік Нори, амбітний та честолюбний адвокат, нещодавно одоержав підвищення та працює у банку.

Христина Лінде — подруга Нори зі шкільних років, удовиця. Зазнала багато лиха в житті, перебуває в скруті та шукає заробітку. До подій описаних у п'єсі мала стосунки з Кроґстадом.

Нільс Кроґстад — юрист, знайомець Нори та Торвальда, працює у тому ж банку, що й Торвальд. У минулому займався махінаціями з документами.

Перша дія

Протягом усіх дій твору сюжет розгортається у вітальні родини Гельмерів. 

Нора повертається з міста, де робила різдвяні закупки. Її чоловік Торвальд виходить із свого кабінету й починає жартівливу сварку через сімейні фінанси, що обіцяють покращитися після того, як Торвальд став менеджером банку. 

Незабаром прибуває стара подруга Нори Христина Лінде, бездітна вдова, що планує перебратися до міста. Після смерті чоловіка вона залишилася без грошей, а тому змушена була братися за різні роботи, і тепер шукає не надто важкої роботи. Нора просить Торвальда взяти Христину на роботу секретарки в банк, і він погоджується, оскільки Христина має досвід рахівника. Вони виходять разом.

Приходить Кроґстад і повідомляє Норі, що його, мабуть, звільнять з роботи. Він просить її допомогти йому зберегти роботу, обіцяючи боротися до останнього.

Друга дія

Торвальд повертається з банку, й Нора просить його відновити Кроґстада на посаді, аргументуючи це своїми побоюваннями, що Кроґстад опублікує наклеп на Торвальда й зруйнує його кар'єру. Торвальда звільняють, він у розпачі. 

Нора розповідає Христині про свої нещастя. Христина говорить, що вони з Кроґстадом кохали одне одного до її шлюбу, й обіцяє спробувати вблагати його.

Приходить Торвальд і намагається перевірити пошту, але Нора відволікає його проханням допомогти з танцем, який вона розучувала до костюмованої вечірки. Вона танцює так погано й виглядає настільки збентеженою, що Торвальд увесь вечір тратить з нею. 

Третя дія

Христина говорить Кроґстаду, що вона одружилася зі своїм чоловіком тільки тому, що в неї не було жодної іншої можливості забезпечити хвору матір та молодших братів і сестер, а тепер вона може знову запропонувати йому своє кохання. Вона думає, що він не опустився б до негідної поведінки, якщо б вона не покинула його. 

Повернувшись із вечірки, звідки Нору довелося виводити ледь не силою, Торвальд збирається перевіряти пошту.

Входить покоївка з листом, адресованим Норі. Кроґстад повернув їй сфальшовані документи і пише, що шкодує про свої дії. 

Торвальд пояснює, що, пробачивши свою дружину, чоловік любить її ще більше, оскільки це нагадує йому, що вона повністю від нього залежна, як дитина. На його думку Норин вчинок, який вона здійснила, щоб врятувати його здоров'я, і роки таємних намагань звільнити сім'ю від боргу й уберегти від втрати репутації, та її намагання зробити все потай від чоловіка, щоб уберегти спокій його душі, не більше ніж властива жінкам дурість.

У відповідь Нора повідомляє чоловікові, що йде від нього, і житиме сама, намагаючись збагнути, ким вона є насправді, у що вона вірить, та вирішити, що робити далі в житті. Вона говорить, що все життя до неї ставилися як до ляльки, з якою грався спочатку її батько, а потім чоловік. 

Торвальд не може збагнути Норину точку зору. Вона суперечить усьому тому, чому його вчили про жіночий розум. 

Характеристика Нори

Нора Хельмер – центральний персонаж п’єси “Ляльковий дім”, дружина адвоката Хельмера, має, здається, все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. 

Як виявилося, життя Нори не було таким вже й безхмарним і щасливим. Їй довелося протягом ряду років приховувати свій непорядний вчинок: одного разу Нора, щоб добути грошей для лікування небезпечно хворого чоловіка, підробила на векселі підпис батька. 

Дізнавшись про провину Нори, чоловік говорить, що Нора аморальна, безвідповідальна, лицемірна та брехлива. Але коли загроза минає, Торвальд перетворюється на "доброго" і "дбайливого" чоловіка.

Всі ці перетворення цілком виправдовують бажання Нори покинути «ляльковий дім». Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. 

Ніщо не може повернути її до колишнього життя, тому вона обирає неясне майбутнє, повне небезпек і труднощів, вирішується на самостійне життя в боротьбі і нестатки. Норі необхідно піти, щоб «розібратися в самій собі» і у всьому іншому, «виховати себе саму».

Характеристика Торвальда

Торвальд Хельмер – це персонаж з п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”. Він є директором банку, чоловіком Нори (головної героїні) та батьком трьох дітей

Торвальд є продуктом свого часу і суспільства, в якому жінки вважалися нижчими за чоловіків. 

На початку п’єси Торвальд здається ідеальним чоловіком. Він люблячий і турботливий, він піклується про свою сім’ю і забезпечує їх усім необхідним.

 Однак, як виявляється згодом, Торвальд не такий ідеальний, як здається. Він – егоїст, який думає лише про себе і свою кар’єру. 

 З точки зору сучасності, Торвальд є жертвою власних переконань та соціальних стереотипів, які приводять його до сліпої віри в ілюзії, ігноруючи реальні почуття та потреби своєї дружини. Його образ є яскравим прикладом того, як соціальні норми можуть негативно впливати на людські стосунки:

Наївність та його віра в соціальні стереотипи.

Безперервний контроль дружини.

Відсутність розуміння в сім’ї та звернення на зовнішній блиск.

Постійна наївність та шок обману.

Символ патріархального суспільства.