Дімаров "На коні й під конем"

 

Характеристика Толі

Автор – оповідач знайомить нас із п‵ятирічним хлопчиком. Він пустун і вигадник, здатний змайструвати упряж для кота, бо уявляє його Гнідком, на якому можна поїхати у гості до друга Ванька. 

Толик мав багату уяву і, наслухавшись матусиних розповідей про південні краї, уявляв  себе мисливцем, який «полював тут на тигрів та левів, крокодилів», чи «начитавшись Гоголя, уявляв себе запорожцем». Толя захоплювався читанням, тому він швидко «став  у бібліотеці своєю людиною», бо «багато читав, жадібно поглинаючи все, що тільки потрапляло під руки». Ця «пристрасть, яка не згасала усі шкільні роки»,  часто-густо заважає йому в навчанні, бо читав і на уроках, не дослухаючись до пояснень вчителя.

Толя – турботливий старший брат та люблячий син, хоча буває непослідовним, задавакою та хвальком, завдаючи болю та матеріальної шкоди родині своїми вчинками. 

Як і решта сільських дітей, він добре знає, що «кожен шмат хліба» дістається тяжкою працею, тому у нього є обов‵язки перед родиною (працював на городі, стежив за тим, щоб у відрах завжди була вода, яку носив аж із лісового джерела). 

У хлопця гостре почуття справедливості, тому намагається покарати найменшу несправедливість, вчинену чи дорослим, чи дитиною. І сам карається, коли перекладає провину за свій вчинок на товариша. Толик цінує власну гідність, не вибачає зраду. Хлопець – вірний товариш, який завжди прийде на допомогу, він поважає і оберігає почуття друзів. 

Сам пробує писати, його твори подобаються товаришам, працює в редколегії шкільної газети.