📌 Якщо ви вживаєте слово повідомляти в значенні "інформувати", "доводити до відома", "сповіщати", то вживайте після нього іменник чи займенник у формі знахідного відмінка: повідомити кого? ☝️ 👉 Повідомляємо Вас про результати обстеження, повідомте нас про збори, повідомити директора про виконану роботу тощо. Мовознавці вважають, що саме форма знахідного відмінка є природною для цього дієслова. 📌 Форму давального відмінка можна вживати після слова повідомляти лише тоді, якщо його вжито в значенні "казати": 👉 Мені повідомили, що в місті відбудеться фестиваль. Оскільки дієслово повідомити в значенні "казати" вживається рідше, віддавайте перевагу формі знахідного відмінка. Так ви 100% не помилитесь! 😉
Перший роман Віктора Гюго і перший історичний роман французькою мовою. Паспорт твору Автор: Віктор Гюго. Твір: «Собор Паризької Богоматері». Дата написання: січень 1831 р. Жанр: романтичний історичний роман. Художній напрям: романтизм. Естетичні принципи : зображення життя в його контрастах; використання гротеску у створенні образів; відображення реалій життя; потворне відтіняє красу. Тема. Тема краси (людина і мистецтво) і творчості. Тема кохання. Тема народу. Показ середньовічної Франції на порозі доби Відродження. Проблематика. В.Гюго показав, як кохання і краса, собор вплинули на душі Клода Фролло і Кавзімодо. Загальнолюдські проблеми: кохання, смерть, зрада, відданість. Ідея / Ідейний зміст. Антиклерикальна ідея роману. Боротьба між Добром і Злом. Основний конфлікт. Конфлікт між Добром і Злом (філософський, моральний). Конфлікт короля з людьми (політичний). Сюжет: красуня Есмеральда стає предметом обожнювання двох чоловіків – а...
Іван Франко 1856-1916 (Др.пол. ХІХ ст. - початок ХХ ст.) Видатний український поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, публіцист, громадський і політичний діяч, доктор філософії. Його назвиали Каменярем за однойменну поезію. Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмiрна, та пуста, i дика площина I я, прикований ланцем залiзним, стою Пiд височенною гранiтною скалою, А далi тисячi таких самих, як я. У кожного чоло життя i жаль порили, I в оцi кожного горить любовi жар, I руки в кожного ланцi, мов гадь, обвили, I плечi кожного додолу ся схилили, Бо давить всiх один страшний якийсь тягар. У кожного в руках тяжкий залiзний молот, I голос сильний нам згори, як грiм, гримить: "Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод Не спинить вас! Зносiть i труд, i спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить". I всi ми, як один, пiдняли вгору руки, I тисяч молотiв о камiнь загуло, I в тисячнi боки розприскалися штуки Та вiдривки скали; ми з силою розпуки Раз по...
Коментарі
Дописати коментар