Робочий архів

  АУДІОКНИГА

  ПРОСЛУХАТИ, ЗАПИСАТИ, ЩО ТАКЕ ХАЙКУ

                 Серед величезного багатства української народної творчості народні прислів’я та приказки займають важливе місце.  Прислів’я та приказки становлять один вид поетичної творчості. Це стислі художні вислови народу про різні життєві явища. Вони є одним із найпоширеніших видів народної поетичної творчості, який побутував іще в сиву давнину і дійшов аж до нашого часу.          Народна поетична творчість є багатющим джерелом і для творчості письменників. Художники слова з давніх часів використовували прислів’я та приказки для збагачення своєї мови. Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка високо цінували мудрість народу, висловлену ним у його численних прислів’ях і приказках.          Ця золота скарбниця сповнена народної мудрості і духовності.

** Микола Вороний (др.пол. ХІХ-п.п.ХХст) — український письменник, перекладач, режисер, актор, громадський і політичний діяч, театрознавець.  Микола Вороний — автор низки літературознавчих статей, театральних рецензій. У його спадщині значне місце посідають переклади й переспіви з інших літератур. Навчався в Харківському, пізніше в Ростовському училищі ; ще навчаючись там почав писати перші твори. Був виключений за читання та поширення заборонененої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Російської імперії, тому продовжив навчання у Відні (Австрія) і Львові (філософський факультет). У Львові познайомився з Іваном Франком. Працював бібліотекарем, режисером, новинарем у журналі - писав статті. Пізніше спробував себе у ролі актора, навіть викладав у театральній школі.  1920 року емігрував за кордон.  Після повернення до УРСР (1926) вів педагогічну   діяльність.   1934 року Миколу Вороного заарештовано як польського шпигу

  Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі" ТЕКСТ

 

Скільки ви знаєте мов?  Український поліглот, геніальний науковець, один з найвідоміших світових мовознавців, орієнталіст Агатангел Кримський знав понад 60 мов. Уявляєте? 😮 А все тому, що вчений мав  унікальну пам’ять і навіть часто скаржився, що взагалі нічого не може забути. Та насправді це не точна цифра. Його дослідники й досі сперечаються щодо кількості мов і називають цифри від 56 до 100. Сам же Агатангел Кримський казав, що легше назвати ті мови, яких він не знає, ніж порахувати ті, які знає.  Звісно, усі 60 він не знав досконало. Мені здається, що це неможливо. Якось у листі до Б. Грінченка він писав так:  «...добре знаю всі слов’янські... із класичних мертвих – грецьку і латинську, а філологічно − санскрит..., з романських добре знаю французьку й італійську, а от іспанську – погано, з германських добре знаю німецьку й англійську, гірше – датську й голландську, з іранських добре знаю лише перську, із семітських –  староарабську і новоарабську... грузинську вчив, але багацько з

** Відродження, або Ренесанс ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності (2-га половина XIII століття — початок ХУІІ століття). Спочатку - Італія, потім, з ХУ ст. - інші Європейські країни. Значно прискорило поширення ренесансу книгодрукування.  ** Специфіка Відродження 1. Наслідування ідеалів та мистецтва античності; 2. Обґрунтування права науки і розуму на незалежність від церкви; 3. Антропоцентризм замість теоцентризму (мірило всього - людина, а не Бог); відповідно, світський характер культури та літератури; при цьому митці не відкидали ідеї того, що Бог створив Всесвіт.  4. Віра у безмежні можливості людини, силу її волі та розуму; 5. Спроби компромісного поєднання надбання античності з християнською ідеологією 6. Звернення до проблем та переживань сучасників, орієнтація на народні смаки. Це ідеалізований реалізм. У XIV—XV ст. відбувалося швидке піднесення економіки й культури міст Італії, з'явились нові технічні винаходи ( друкарський верстат, компа

**Характерник -  запорозький козак, якому приписувалося володіння магічними силами. Зазвичай характерниками вважали козацьких ватажків. **Джура - так називали в Україні в 16—18 століттях зброєносця козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці.   Володимир Рутківський (п.п.ХХст.-поч.ХХІ ст, Черкаська область) — український поет, прозаїк, дитячий письменник, журналіст. Серед найвідоміших творів автора фентезі роман «Сторожова застава» та тетралогія «Джури» про пригоди козаків-характерників Швайки, Грицика та Санька. Мешкав та працював в Одесі. Володимир Рутківський закінчив хіміко-технологічний факультет Одеського політехнічного інституту, а згодом у 1975 — вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького. У 1960-х роках працював апаратником на Одеському суперфосфатному заводі. У подальшому став працювати журналістом у газетах, була також робота на Одеському обласному радіо та Одеській кіностудії.  Друкуватися Рутківський почав в середині ХХ ст, 1959

Українська хата Оселю Катерини Білокур я розшукав швидко. Запитав у босоногих дівчаток, які гралися на стежці, і вони показали мені напрямок.              Я підійшов до хати, зупинився. До мене вийшла жінка в темній хустці, заговорила м'яким голосом, гостинно запросила увійти.             На покуті темніли старі образи, вони ледь помітно виблискували тьмяною позолотою. Недалечко від ікон висів портрет Шевченка. З простенької його рами розгорнуто звисав рушник, наче гаптовані крила якогось дивного білого птаха.             У кутку була охайно підведена червоною глиною піч, що милувала око мальованим к омин ом. Вона, наче огрядна молодиця в білій вишиваній сорочці, посідала в хаті чимале місце.             Вздовж стола стояла лава. На довгому ослоні, на як ий падало світло з двох невеликих вікон, лежали тюбики фарб, саморобні пензлики. За палітру правив шматок скла, але ніде тут не було мольберта.             На стінах світлиці висіло кілька картин. Я замилувався красою

"Книгу цю писали триста літ. Дванадцять поколінь передавали з рук до рук вікопомне перо. Передавали, щоб закарбувати діяння давно минулих днів. Закарбувати словом у пам’яті тих, що жили. Тих, що живуть. І тих, що будуть жити. Книга ця — велетенська історична епопея" Леонід Махновець, історик, літературознавець ** Особливості літопису: перший літописний твір про історію й витоки Кіївської держави, що зберігся. Літописець розповідає напівлегендарну версію заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою їхньою Либіддю у У ст. н.е., про початки Київської держави, її перших князів. Літопис починається вступом, де з'ясовується питання, "звідки почалась Руська земля". Тут переповідається біблійна історія про Всесвітній потоп, про розподіл землі між синами Ноя та виникнення різних народів, зокрема слов'ян від племені Яфета - улюбленого сина Ноя.  "У «Повісті» Нестор пов’язує історію України з історією світу… Ідею єдності і політичної незалежності Украї

Італійська література у ХІІІ столітті Італія була країною, де вперше зійшла зорі відродження. Природні багатства її земель, розташованих у центрі Середземного басейну, густа мережа рік, що наповнювали її поля і сади, корисні копалини Апеннінського хребта - усе сприяло ранньому економічному підйому Італії та зроби ли її найрозвиненішою та найквітучішою країною середньовічної Європи. Вже у ХІІ ст. у ліричних творах італійських поетів помітний відхід від догматів Середньовіччя.  Юрій Клен "Ти вся ще провесна, о Беатріче!" Ти вся ще провесна, о Беатріче! В тобі все світло р а нкове зорі, Що ним співці, поети й малярі Колись наситили середньовіччя. Ще перші сльози радості й горичі Дрижать, як на березовій корі, Але вже славлять янголи вгорі Твоє ім’я, благословенне тричі. Поглянь, тепер твої всі ночі й дні Круг тебе дивним сяйвом заясніли І засліпили нас, мов крила білі: Бо серед скель в похмурій тишині Своїх терцин холодні діаманти Тобі вплітав у шату темний Данте. ** Данте Аліг&