Фонетика. Графіка. На додаткове опрацювання

 Графіка - розділ мовознавства, що вивчає систему умовних знаків для передачі звуків на письмі.

Звуки мови ми вимовляємо і чуємо, а букви читаємо та пишемо. На письмі звуки позначаються буквами (літерами). Буква - це графічний знак. Крім букв, існують ще такі графічні знаки: апостроф, дефіс, знак наголосу, знак переносу та розділові знаки (крапка, кома, тире, двокрапка тощо).

Алфавіт - це сукупність букв, розміщена в усталеному для певної мови порядку.

Сучасний український алфавіт складається із 33 букв. 32 з них передають на письмі 38 звуків, а ь (знак м'якшення) позначає м'якість приголосних на письмі. 

Більшість букв позначає один звук. Проте такої відповідності може й не бути:

 - сполуки літер дж, дз можеть позначати як злиті звуки (якщо вони в межах одного кореня: джем, дзиґа, ґедзь), так і окремі (якщо Д належить до префікса, а Ж\З - до кореня: підживити, надземний, підзяберний);

 - знак м'якшення не позначає звука;

 - букви я, ю, є на початку слова, після апострофа або голосного позначають два звуки [йа], [йу], [йе]: яма [йама], юрта [йурта], євро [йевро]. Після приголосних вони позначають один звук та м'якість\напівпом'якшення приголосного, після якого стоять: лялька [л'ал'ка], люк [л'ук], синє [син'е];

 - буква щ завжди позначає два звуки: [шч];

 - буква ї завжди позначає два звуки: [йі].

Усне мовлення з усіма його особливостями передають на письмі за допомогою фонетичної транскрипції.

Усі слова при передачі транскрипцією пишуться з малої букви. Текст, записаний у фонетичній транскрипції, слід брати у квадратні дужки [     ]. У транскрипції я, ю, є, ї, щ, ь та апостроф не використовуються.

Діакритичні знаки (надрядкові), що використовуються у фонетичній транскрипції: