Фінський поет, зараз мешкає в містечку Сомеро, де працює бібліотекарем.
Почав писати вірші ще в шкільному віці, і першу збірку видав у 17 років.Автор пейзажної та інтимної лірики. На його творчість вплинули насамперед китайська і японська поезія.
Останнім часом майже не видає поетичних збірок, а здебільшого веде колонки в місцевих газетах. 2015 поет брав участь у Львівському книжковому форумі з презентацією книжки українських перекладів.
Українською мовою вірші Ристо Раси вперше видано 2014 року, збірка «Березовий рум'янець».
***
Білка зіскакує з дерева
й біжить швидесенько на інше, крислатіше.
***
Стрілки рухаються,
йде годинник, минає час.
А десь хтось уже чекає своєї черги,
тільки ми не йдемо з цього світу.
***
Літо коротке.
А що, коли й траву помітиш лише тоді,
як алеї вже засніжить?
***
Не журися за минулим літом:
воно попереду.
***
Серед пташиних голосів — один сумний.
Коли його вчуєш, на якусь мить
зникають всі решта.
***
В шкірці яблука є дірочка.
Коли до неї прикласти вухо
й уважно послухати,
можна серед звуків води й вітру
почути дзенькіт тарілок.
Хробак миє посуд.
***
Я розчиняю двері,
змітаю смітинки зі східців сну.
***
Крига скресла.
Я дивлюся в море, наче в незапнуте вікно.
***
Як хвиля котить хвилю
по океані,
так і ми торуємо собі шлях,
підтримуючи одне одного.
***
Він дуже самотній,
передплатив газету,
аби хтось приходив до нього під двері. ***
Дружба слабшає
і зникає,
немов світлина, кинута в вогонь
ось тьмяніє обличчя
очі ще видно
дивляться на мене
сміються.
***
Я гадав, що залишив тебе.
А я тебе загубив.
***
Ми більше не побачимося.
Коли зустрінемося,
слова мої марні віддай мені.
***
Може, дитина, дивлячись на мене,
бачить ту дитину, що нею
колись я був.
І я почуваюся
за щось пробаченим.
***
М’яко, немовби
то дятел по осичині довбає,
почувся стук
у двері мого серця.
Це ти?
3. Віслава Шимборська
Польська поетеса, нобеліатом 1996 року. На зворотній стороні її медалі написано: «Відкриттями в галузі мистецтва сприяє ушляхетненню життя».
Літературний дебют відбувся в далекому 1945році. Вірш називався «Шукаю слова».
1952 року вийшла перша збірка «Ось чому ми живемо».
Слова, записані як епіграф до нашого уроку вважала самими влучними про поетичну творчість. Відійшла у вічність 2012року.
«Клітка»
Якось знайшов в кущах
Клітку для голубів.
Собі її забрав
й тримаю лише для того,
щоб зоставалася пустою.
Дві мавпи Брейгеля
Пітер Брейгель - художник. Більшу частину свого життя виконував різноманітні гравюри та згодом став визнаним майстром у цій справі.
Гравюра - вид графічного мистецтва, створення зображень шляхом друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відбиток з друкарської форми вважається авторським твором
Так змальовано мій великий сон екзамену зрілості:
сидить у вікні двійко закутих у ланцюг мавп,
за вікном пурхає небо
і хлюпочеться море.
Випадає історія людей.
Запинаюся, спотикаюся об слова.
Одна з мавп вдивляється в мене,
іронічно прислухається,
інша буцімто подрімує.
А коли після питань наростає тиша,
підказує мені
тихим брязканням ланцюга.
«Спекотний день»
Спекотний день, собача будка
І пес на ланцюгу.
За кілька кроків-наповнена водою миска.
Але ланцюг короткий надто
І пес не дістає до неї.
Додаймо до цього образу іще одну деталь:
Наші-довші набагато та не такі помітні-ланцюги
Дозволяють нам спокійно пройти повз.
Ненависть
Погляньте, як дотепер діє,
як добре тримається
у нашому столітті ненависть.
Як легко долає високі перепони.
Як легко для неї – дострибнути, спіткати.
Не те, що інші почуття.
Старша і молодша за них водночас.
Сама народжує причини,
які пробуджують її до життя.
Якщо засинає, то ніколи не сном вічним.
Безсоння не відбирає у неї сили, а додає.
Долоня
Двадцять сім кісток,
тридцять п’ять м’язів,
близько двох тисяч клітин нервових
у кожній пучці наших п’яти пальців.
Цього цілком достатньо,
щоб написать «Mein Kampf»
або «Пригоди Вінні-Пуха».
4. Боб Ділан
Культовий американський музикант, автор пісень, актор, художник і письменник, уроженець Одеси.
У 2016 року Бобу Ділану вручили Нобелівську премію з літератури за «створення нових пісенних виразів в рамках великої американської пісенної традиції». Повідомлення про нагороду музикант проспав, так як увечері його чекав масштабний концерт в Лас-Вегасі.
Перший роман Віктора Гюго і перший історичний роман французькою мовою. Паспорт твору Автор: Віктор Гюго. Твір: «Собор Паризької Богоматері». Дата написання: січень 1831 р. Жанр: романтичний історичний роман. Художній напрям: романтизм. Естетичні принципи : зображення життя в його контрастах; використання гротеску у створенні образів; відображення реалій життя; потворне відтіняє красу. Тема. Тема краси (людина і мистецтво) і творчості. Тема кохання. Тема народу. Показ середньовічної Франції на порозі доби Відродження. Проблематика. В.Гюго показав, як кохання і краса, собор вплинули на душі Клода Фролло і Кавзімодо. Загальнолюдські проблеми: кохання, смерть, зрада, відданість. Ідея / Ідейний зміст. Антиклерикальна ідея роману. Боротьба між Добром і Злом. Основний конфлікт. Конфлікт між Добром і Злом (філософський, моральний). Конфлікт короля з людьми (політичний). Сюжет: красуня Есмеральда стає предметом обожнювання двох чоловіків – а...
Слово-характеристика: БОРОТЬБА Біографія 1871-1913 Др.п.ХІХ-поч.ХХ ст. Лариса Петрівна Косач Письменниця, поетеса, перекладачка, фольклористка, фемінистка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка "Плеяда". Мати - Ольга Петрівна Драгоманова-Косач. Письменниця Олена Пчілка. Учасниця діночого руху. Видавала альманах "Перший вінок" Батько - високоосвічений поміщик, дуже любив літературу та живопис. Дядько Лесі - Михайло Драгоманов, відомий учений У будинку Косачів збиралися письменники, художники та музиканти, зокрема Михайло Старицький та Микола Лисенко, влаштовувалися мистецькі вечори та домашні концерти. Дитячі роки Лесі минали на Волині. За характером Леся була веселою і жвавою дитиною. Любила музику, грала на фортепіано, але через туберкульоз кісток змушена була полишити це захоплення. Через хворобу не могла ходити до школи, але природнє завзяття, працьовитість та наполегливість дозволили отримути чудову домашню освіту. Ко...
Іван Франко 1856-1916 (Др.пол. ХІХ ст. - початок ХХ ст.) Видатний український поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, публіцист, громадський і політичний діяч, доктор філософії. Його назвиали Каменярем за однойменну поезію. Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмiрна, та пуста, i дика площина I я, прикований ланцем залiзним, стою Пiд височенною гранiтною скалою, А далi тисячi таких самих, як я. У кожного чоло життя i жаль порили, I в оцi кожного горить любовi жар, I руки в кожного ланцi, мов гадь, обвили, I плечi кожного додолу ся схилили, Бо давить всiх один страшний якийсь тягар. У кожного в руках тяжкий залiзний молот, I голос сильний нам згори, як грiм, гримить: "Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод Не спинить вас! Зносiть i труд, i спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить". I всi ми, як один, пiдняли вгору руки, I тисяч молотiв о камiнь загуло, I в тисячнi боки розприскалися штуки Та вiдривки скали; ми з силою розпуки Раз по...
Коментарі
Дописати коментар