Робочий архів

 

  В Україні у XIX столітті все ще зберігалися основні атрибути купальських свят: багаття, гадання на вінках.  Дівчата збирали на луках, у лісі квіти й пахучі трави, плели з них вінки, що символізували Сонце. Серед зібраних рослин мав бути полин — це захист від русалок та відьом. У коси вплітали траву, яка називається лип­ ник, щоб хлопці "липли", прикрашали себе любистком, м'ятою, чебрецем.  Па рубки біля ставка чи річки ставили в землю зрубане дерево. Його  прикрашали квітами, зеленню, стрічками. Увечері біля нього палили багаття, співали пісень. Хлопці й дівчата перест рибували через вогонь парами.  Вважали, якщо руки закоханих у цей час не роз'єднають ся, то вони згодом одружаться. 

  Подивіться на наші степи, долини, переліски. Скільки тут краси, яка вона різноманітна! Яке багатство барв, кольорів і відтінків! Правий берег Дніпра горбистий. Горби йдуть немов хвилями. І чим далі хвиля, тим тонші, ніжніші барви накладає на неї сонце. Подивіться на першу. Тут можна розрізнити кожне дерево, навіть стебло соняшника. Подивіться на другу хвилю. Вона сіра, як отара овець у тумані. Дерева на тих горбах здаються табунами гусей, що опустилися відпочити перед далекою дорогою. А третя хвиля синя. Вона схожа на пелюстки тендітних пролісків. На ній уже можна тільки вгадати, а не розрізнити лісосмуги, прямокутники полів. Усе це ховається в якомусь серпанку.

Ви вже не раз чули на моєму каналі, і, думаю, деінде, що те чи те слово праслов’янського походження. То що ж це за мова така – праслов’янська? ☝️Праслов’янська мова – це прамова, з діалектів якої утворилися сучасні слов’янські мови, зокрема й українська. Існувала вона в період між III тис. до н. е й VI ст. н. е. Але це не точно 🤷‍♀️  Праслов’ян як окремого народу, звісно, не було. Були слов’янські племена, які розмовляли діалектами однієї мови. Як ця мова тоді називалася, насправді невідомо.  Писемних пам’яток цієї мови не знайшли, а отже, складно сказати, якою ж була ця давня мова. Та лінгвісти змогли її реконструювати. А зробили вони це, досліджуючи писемні пам’ятки слов’янських мов та їхніх діалектів.  Науковці вивчали спільні й відмінні риси, які відбувалися  протягом розвитку цих мов у граматиці, лексиці, фонетиці, синтаксисі, і дійшли висновку про існування колись спільної для всіх слов’ян мови, яку й назвали терміном праслов’янська мова.   Коли ми говоримо, що якесь слово прасл

 

1. Напишіть твір-роздум (1,5 сторінки) на тему: «Той, у кого порожня душа, не може бути справжнім другом» (В. Сухомлинський). Обґрунтуйте свою думку доречними аргументами і життєвим прикладом. Напишіть, як ви розумієте вислів «Заговори до мене, щоб я тебе побачив (ла)» 2. Запишіть правильно службові слова. З посеред, які ж бо, за для, ніби то, на зустріч, бозна де, по між, таки прийшов, так от, тільки що, з над, що року, у продовж, хіба що, на перекір, навряд чи, на при кінці, не зважаючи на, при тім, аби що, не мов би то, ані хто, скажи но, де коли. 3. Перепишіть подані речення, замінюючи виділені слова та словосполучення фразеологізмами. Довелося вирушати зовсім рано . 2. Мати була весь вечір неспокійна .3. Його батько був великим майстром. 4. Молоді жили дружно . 5. Зимовими вечорами вони часто сиділи без діла. 6. Хитрий дядько зумів обманути покупця. 4. Відредагуйте речення. Мені до школи іти біля одного кілометра. Хлопець хворіє діабетом. Ми будемо ходити в театр один раз в міся

Надія Симчич "Марко з Котигорошівки"   Надія Симчич. Марко з Котигорошівки (п’єса-казка на 2 дії) Дійові особи: Марко, хлопець Котигорошиха, його мати Чаклунка Марічка Вернидуб, дівчина Дід Вернигора Крутивусиха, жінка з немовлям Їм Не Наїмся, дядько П’ю Не Нап’юся, дядько Скороход, дядько Слухач, дядько  Хвеська, тітка  Голос змія Дія відбувається в невеличкому селі Котигорошівці, де живуть нащадки славного богатиря Котигорошка та його побратимів. І ДІЯ КАРТИНА ПЕРША Сільська вулиця; з одного боку видніється господа Котигорошків. Світає. Починають подавати голоси перші птахи. Зненацька повітря прорізає незвичайний шум – неначе летить, б’ючи крильми, велетенський ящур. Потім чується з невеликою перервою два глухих, але могутніх удари – аж двигтить земля. Якийсь час панує тиша, а потім на вулиці починають з’являтися сонні, одягнені абияк мешканці.  ЯВА ПЕРША Їм Не Наїмся, П’ю Не Нап’юся, Скороход, Хвеська, Слухач ЇМ НЕ НАЇМСЯ. Що це було? П’Ю НЕ НАП’ЮСЯ. Щось гупнуло! ЇМ НЕ НА

Культ предків  Культ предків — віра в те, що людина живе й по смерті. Померлий, переходячи до іншого світу, стає людиною незвичайною і робиться охоронцем свого роду, чужому ж може шкодити. Душа людини — то є втілення душі життєдайного Сонця—Сварога, що з доісторичних часів стало для нього Дажбогом. Хто посилає благодійне тепло? Сонце! Вся природа, як і всеобновлююче сонце, має свою душу. Весною всетворяще сонце оживлює все, приносить із собою після довгої зимової сплячки Любов і Радість, Життя і Надію. Навкруги оживають струмки, озера, ріки; зеленіють ліси, поля і луки; лунають голоси птахів... Все ожило! Небо стало святістю і відкрило для землі свої Небесні Золоті ворота. Птахи повертаються з Вирію, а душі предків також відлітали у Вирій — тож і вони повертаються! Хіба ж під впливом такої чудодійної пори не можуть воскреснути й вони? Наші предки істинно вірили в цю чудодійну силу воскресіння. Усе відбувається з волі Нав’я, тобто померлих, які живуть у полях, лугах, лісах, водах. Віра

 

  УРОК 1 Русалка Неоднозначне створіння. Може принести людині зло, або бути прихильною.  Живуть у воді.  Сприяють родючості нив, оберігають поля від повені та посухи, насилають благодатні дощі.  Можуть залоскотати людину до смерті, наробити бешкету рибалкам. Їх можна відлякати полином, любистком і часником. Вшановували русалок обрядами Нявського (русального) тижня. В сучасній Україні в цей час святкують Зелені свята (травень-червень). Впродовж Нявського тижня русалки виходять із води і гуляють, шукаючи смертних, тому було заборонено виходити в поле чи ліс. Також у цей період намагалися не купатися у водоймах, адже вірили, що русалки можуть затягнути на дно. Взагалі намагалися не братися до важкої роботи. Єдині, хто не дотримувався заборон, були молоді дівчата. Вони часто збиралися групами, ходили до річок, плели там віночки з різнотрав'я і влаштовували інші ритуальні обряди. Існувало повір'я, що так можна "вмовити" русалок послати хорошого нареченого. Вінки, які плели

  1.Який з наведених фразеологізмів відповідає слову ніколи ? А Тоді як рак свисне; Б бити байдики; В у свинячий голос; Г дійти до краю. 2.Який з наведених фразеологізмів відповідає слову перемогти ? А Терпіти скруту; Б узяти гору; В дійти до краю; Г горобина ніч. 3. Який з наведених фразеологізмів відповідає слову   дошкуляти ? А Намотати на вус; Б намолоти дурниць; В грати на нервах; Г грати першу скрипку. 4. Який з наведених фразеологізмів відповідає слову   бідувати ? А   Змотувати вудочки; Б   бити байдики; В не меду пити; Г у свинячий голос. 5. Який з наведених фразеологізмів відповідає слову   викривати ? А Грати першу скрипку; Б шкребти моркву; В зірвати маску; Г обламати роги. 6. Який з наведених фразеологізмів відповідає слову   приборкати ? А Обламати роги; Б язиком чесати; В узяти гору; Г кури не клюють. 7. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням 1 лягти головою                            

  1. Розминка Виконаймо розминку у вигляді літературної французької гри буріме: учасники створюють вірші переважно жартівливого характеру, на задані рими і на задану тему. Нагадаймо собі: Тема - це те, про що йдеться у творі Рима - співзвуччі закінчень Зразок: Тема: читання, книги. Рими: читаю-збираю; оживає-відчиняє. Книжку добре я читаю -  І знання собі збираю . В ній кожен образ оживає, Нові двері відчиняє. А тепер спробуйте самі: Тема: читання, книги. Рими: книжки-фішки, читати - грати; АБО діти-квіти, радіти-садити. За бажанням: створіть листівку зі складеним вами віршем. 2. Складіть прислів'я, поєднуючи його початок та кінцівку. Дайте відповідь на питання: Що об'єднує подані прислів'я та твори, які ми читали? Книга в щасті прикрашає,                                            що волога для полів Книга вчить,                                                                   що теплий дощик для посіву Книга для дітей,                                                 

 1. Запишіть у дві колонки власне українські слова та запозичені:  Мрія, лiтак, освіта, чемпіонат, дискваліфікація, паляниця, кремезний, стадіон, футбол, розкішний, пенальті, штанга,  чарівний, зелений берег, чемпіонат, золотий, матч, фінал, спорт. 2. Запишіть слова, розставивши пропущені літери: и\і Д..ректор, інст..тут, поз..ція, такс..ст, такс.., ш..фер, реж..м, кор..дор, граф..н, ..сторія. Подвоєння: Ап..арат, ак..умулятор, тон..а, груп..а, барок..о, беладон..а, мадон..а, бравіс..имо, ван..а, Ал..ах. '\ь\- Комп..ютер, миш..як, Х..юстон, батал..йон, б..юро, ател..є, монпанс..є, п..юре, р..юкзак, Н..ю-Йорк, міл..ярд, манік..юр, ін..єкція, барел..єф, кур..йоз. 3. Розподіліть у три колонки історизми, архаїзми, неологізми: Ланіти, град (місто), козак, поміщик, жорна, тікток, інстаграм, блог, бран (полон), вертоград (сад), вражий, верста, пищаль (вогнепальна зброя ХV-XVI ст.), тренд, мурал. 4. Складіть речення з поданими паронімами: Ожеледь, ожеледиця, богатир, багатир, мимохіть, мим

 

 

 

 1. Запишіть, розставляючи розділові знаки. 1. Уклін тобі Києве. 2. Брати мої доземний вам уклін. 3 .  Даруйте на слові але я вас не зрозумів. 4.  Не можна кажуть людині помолодшати, а подобрішати завжди можна. 5.  Споконвіку цю землю батьки і діди берегли, р ятували її від негоди та злого заброди. 6.  Білу хату червону калину луги береги в се у спадок мені заповідано з роду до роду. 7.  Я вірю що добро і краса житимуть вічно . 8.  Останній сніг приречено білів струмочок перший жебонів у тиші і урочистий клекіт журавлів стояв до ранку в зорянім узвишші. 2. Запишіть, розставляючи пропущені літери, де це необхідно: Ет...кетка, д...сятий, еф...ктивний, нож...ці,  т...жневий. В..єтнам, хутор..янин,  різ..бяр,  област..,  р..ясно,  духм..яний,  об..єм, б..є, лл..ється,  нян..ка. Пристрас..ний, контрас..ний, хвас..нути, кількіс..ний, у доблес..ному. 3. Складіть речення за схемою: 1. А: "П?"  2. "П", - а. 3. "П, - а. - П" 4. А: "П!"

Володимир Сосюра   Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами... Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна, як очі її ніжно-карі... Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в кривеньких тинах, у пісні у кожній, у думі, в дитячій усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі... Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, у хмарах отих пурпурових, в огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину... Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчи