День пам’яті Петра Яцика.

Петро Яцик не належав до пихатих скоробагатьків, що не могли й не можуть скласти собі ціни. Він не «вкладався» у вілли, яхти, автівки, літаки. Та на популяризацію українського слова, думки, культури — Петро Яцик витратив мільйони доларів.

Опинившись після ІІ Світової у Канаді з «сімома долярами в кишені», Петро важко «крутився», аби стати «на ноги». Не цурався жодної роботи, працював у ресторані, мив посуд, збирав цент до цента. І в 1950 році разом з партнерами назбирав на українську книгарню «Арка» в Торонто.

Через два роки відкрив меблевий магазин, а потім заснував будівельну фірму, яка стала справою його життя і принесла йому мільйонні статки.

Не чекаючи на вдячність, Петро Яцик багато зробив для України. Коли в Україні нищилося все українське, він активно підтримував масштабні українські проекти.

Нагадаю, що Петро Яцик був спонсором:

👍Інституту українських студій Гарвардського університету (США);
👍Енциклопедії українознавства;
👍Центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертовому університеті (Канада);
👍Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн доларів);
👍Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті;
👍Документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті;
👍Фонду Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні.

Нині набув неабиякої популярності заснований ним у травні 2001 року Міжнародний конкурс знавців української мови. Сьогодні цей Конкурс збирає мільйонні аудиторії й має його ім’я.

Петро Дмитрович Яцик мріяв про сильну і успішну Україну, громадяни якої були б заможними та щасливими. Аби ця мрія українського патріота і мецената здійснилася, сучасні українці, думаю, мають взяти на озброєння засади життєвого шляху цієї справжньої, щирої, самобутньої Людини.